Підмет:
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні
дні, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в ’януть, де вічна весна.
Олександр Олесь.
Іменна частина складеного
присудка:
Поезія — це завжди непов­
торність, якийсь безсмертний до­
тик до душі (Л. Костенко).
Людські пісні — найглибша мука,
найвища радіст ь на землі
(М. Рильський ).
Додаток:
Кров свою віддам твоїй калині,
Пісню — травам, птицям і лісам.
А високі думи — небесам.
М. Луків.
Означення:
Струмки полощуть срібло тиші,
В росі купається трава.
Хай найпростіші з всіх слова
У книзі лісу ніч напише!
Б.-І.Антонич.
Ось той ліс, який мене стрічав
Шумом листя і гойданням трав.
Морем квітів, щебетом пташини,
Голубим джерельцем із долини.
М. Луків.
Обставина:
Облітає пелюстками мрій вже при­
томлене й скошене тіло (Г. Чубач).
Рву я з розлуки вишневих квіток
пелюстки (І. Крушельницький).
.