Більшість іменників має два числа
— однину і множину. Це назви
предметів, які піддаються лічбі й
здатні поєднуватися з кількісними
числівниками:
сім років, три століття, п’ять га­
зет, два озера, троє кошенят,
кілька поезій, дев’ятеро учнів.
Іменники, що мають форми одни­
ни і множини, передають кількісне
протиставлення «один» — «багато»:
дорога — дороги: вечір — вечори;
традиція — традиції; край — краї.
Для вираження категорії числа
іменники мають систему закінчень,
Що попарно протиставляються в кож-
н°Му відмінку:
країна — країни, країни — країн,
країні — країнам, країну —
країни, країною — країнами, у
країні — у країнах.
Іменники, у яких не виявляються
ознаки обчислюваності, мають лише
однину або лише множину.