Новий довідник: Українська мова. Українська література

Відмінкові закінчення іменників II відміни однини

загрузка...

У називному відмінку нульове
закінчення та -о мають іменники чо­
ловічого роду (космос, гелій, водень,
Петро, Дніпро), закінчення -о, -е, -я —
іменники середнього роду, за В И Н Я Т­
КОМ похідних іменників, утворених
ВІД чоловічого роду (дубищ-е, вовчищ е,
вітрищ-е), та тих, що позначають
істоти (дідищ е, всезнайк-о, хвальк о)
1 багаття, озеро, серце, вогнище, чи­
тання, сузір’я, міжгір’я, світло.
У давальному відмінку чоловічого
Р°ДУ мають паралельні закінчення
-ові, -еві (єві) та -у, -ю: композито­
рові, учителеві, Сергієві і композито­
ру, учителю, Сергію.
Примітка. У назвах істот перевага від­
дається закінченням -ові, -еві ( єві). У
прізвищах, іменах та по батькові вибира­
ються варіанти закінчень для урізнома­
нітнення стилю викладу:
Тарасові Григоровичу Ш евченкові. Рад-
чуку Василеві, Ш итікову Максимові.
Закінчення -у (-ю) характерне для імен­
ників середнього роду. Однак у назвах істот
на -о спостерігаються також паралельні
закінчення:
телятку — теляткові,
дитятку — дитяткові.
Іноді такий паралелізм помітний і в
іменниках середнього роду (неістоти): лиху
— лихові, серцю — серцеві.
У власних назвах прикметникового по­
ходження на -ів ( їв ) закінчення тільки
У ( ю):
Львову, Каневу, Кишиневу, Миколаєву.
У знахідному відмінку закінчення
залежать від семантичного розряду
іменника:
• у назвах неістот — спільне з на­
зивним:
саджати сад, збирати урожай,
відремонтувати трактор, трима­
ти весло, помити вікно, зустріти
сонце, розпалити вогнище;
• у назвах істот — спільне з родовим:
зустріти товариша, попросити
батька, знайти кобзаря, побачи­
ти оленя, врятувати журавля.
Проте в розмовно-побутовому стилі
в назвах конкретних речей паралель-
_________ Гоаматика: морфологія, синтаксис
187
УКРАЇНСЬКА МОВА
но з формою називного відмінка вжи­
вається й форма родового відмінка
(кількість таких іменників невелика):
написати лист і написати листа;
взяти плащ і взяти плаща;
купити олівець і купити олівця.
Орудний відмінок має закінчення
-ом, -ем (-єм ) залежно від того, до
якої групи належить іменник. Твер­
дої — -ом (директором, комітетом,
ж урналом), м’якої і мішаної —
-ем (-єм ):
господарем, шахтарем, сторожем,
гостем, секретарем, гаєм, обрієм,
водієм, Анатолієм, Геннадієм.
Іменники середнього роду на -я
мають закінчення -ям:
значенням, навчанням, сум лін­
ням, терпінням.
Місцевий відмінок відзначається
синонімічними закінченнями -і (-Ї),
-у (-ю), -ові -еві, ( -єві):
• закінчення -ові (-еві, -єві) властиві
майже всім іменникам другої від­
міни (переважно в назвах істот),
крім іменників середнього роду,
що закінчуються на -я:
на синові, на зятеві, при батькові,
на коневі, на рушникові; зазначені
іменники також мають поряд із
цим закінчення -у(-ю): на сину, на
зятю, при батьку, на руш нику;
іменники чоловічого роду, що оз­
начають істот (не осіб), мають у
місцевому відмінку однини поряд
із закінченнями -ові, -еві(-єві) й
закінчення -і(-і): на коні, на ослі
на тигрі;
• закінчення -у переважає в іменни­
ках із суфіксами -ик, -ник, ,-ок, -ак
-к (о ), -ен ьк(о);
при дощ ику, у годи н ни ку, на дер­
ж аку, у війську, у серденьку;
проте наведені іменники можуть
уживатися так само й з паралель­
ними формами на -ові; на держа­
кові, у військові, на ліж кові тощо.
• також на -у ( ю ) закінчуються од­
носкладові іменники чоловічого
роду з наголосом на закінченні:
на снігу, на льоду, на л ан у, у сте­
пу, на краю, у гаю;
• закінчення -і (-Ї) переважає тоді,
коли при іменнику вживаються
прийменники у ( в ) , при, на:
на полі, у лісі, п ри дом і, на обрїі,
при факульт ет і;
коли ж прийменник по — то вжи­
ваються закінчення -у (ю):
по гаю, по краю, по університету,
по коридору, по полю.
• хитання спостерігається між за­
кінченнями -у(-ю ) та -і(-ї) під
впливом наголосу (на т оргу — на
торзі , на л угу — на л узі, на краю
— на краї) та прийменника по (по
лісу — по лісі, по ст олу — 110
столі, по подвір’ю — по подвір’ї);
з прийменником по для позна*
чення часу вживане тільки за к іН ‘
чення -і: по обіді, по закінченні.
Грама тика: морфологія, синтаксис
Перед закінченням -і приголосні г,
к, х чергуються із з, ц, с:
круг — у крузі, байрак — у байраці,
Кременчук — у Кременчуці, горіх
— у горісі, кож ух — на кожусі.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.