Повні прикметники змінюються за
родами, числами і відмінками. Ці
морфологічні ознаки є словозмінни­
ми і несамостійними, бо прикметник
набуває тієї форми роду, числа та
відмінка, якої вимагає від нього
іменник чи займенник, з якими цей
прикметник узгоджується.
Залежно від того, на який приго­
лосний закінчується основа, прик­
метники поділяють на дві групи від­
мінювання — тверду і м’яку.
До твердої групи належать прикмет­
ники якісні та відносні, основа яких
закінчується на твердий приголосний:
степовий, золотий, міський, то­
тожний, комп’ютерний, дідів, ма­
терин, Юріїв, рад, повен, ясен.
До м’якої групи належать прик­
метники, основа яких закінчується
на м’який приголосний, а також при­
свійні прикметники із суфіксами -ів-
(після голосного та апострофа -їн-),
які в називному відмінку однини
чоловічого роду після цих суфіксів
мають нульове закінчення:
• з основою на м’який -н-:
літній, осінній, могутній, вечір­
ній, давній, крайній, ранній, серед­
ній, майбутній тощо (їх небагато);
• з основою на -й:
довговіїй, довгошиїй, безкраїй (їх
ще менше);
1
213 Ж
УКРА ЇНСЬКА МОВА
прикметники на -шній, жній, ут­
ворені від прислівників:
завтрашній (завтра), учорашній
(учора), торішній (торік).
дружний (колектив)
самітнии
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
дружній (погляд, потиск
руки, допомога)
самотній
торішній
дорожній
цьогорічний
придорожний
але:
природний — тверда група в усіх значеннях