Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

§ 71. Гуморески (усмішки)

Не меншою популярністю, ніж анекдоти, користуються гуморес­ки (усмішки) — дотепний гумористичний твір невеликого розміру, який висміює вади людського суспільства. До усмішки в українській літературі зверталися Іван Франко, Степан Руданський, Остап Виш­ня, Степан Олійник, Андрій Сова, Дмитро Білоус та інші. Непере- вершеним майстром українських віршованих усмішок був поет-гу- морист Павло Глазовий. Ущиплива іронія, влучність, дотепність ви­словів, образна соковита мова зробили усмішку одним із найпопу- лярніших видів розмовного жанру. Розмаїття тематики творів Павла Глазового просто вражає. Фактично немає такої сфери людських сто­сунків, які б з таким неперевершеним гумором не розкрив цей тала­новитий гуморист.

Як лякати вовка

Електричкою мисливці їдуть на качок.

Скільки можна там почути Всяких балачок!

Літній дядько молодому Весело кива.

—  Перевірим, як у тебе Варить голова.

Йдеш ти полем без патронів,

Розстріляв усе,

А тобі назустріч вовка Сатана несе.

Що ти зробиш?

— Заховаюсь

В ямі, за кущем…

—  Знайде, синку, й з’їсть негайно З шайкою й плащем.

Є одна мисливська хитрість.

Знай її і ти.

Не ховатись, а на вовка Треба прямо йти.

Перед вовком сядь, роззуйся І штани зніми,

І лупцюй по морді вовка Мокрими штаньми.

Вовк штанів боїться мокрих Більше, ніж вогню.

Це кажу я щиру правду,

Не якусь брехню.

Молодий йому не вірить,

Скоса погляда.

— Добре, — каже, — якщо буде Поблизу вода.

Чи баюра, чи калюжа,

Чи який струмок.

А як ні, то що робити?

—  Не журись, синок.

Доки будеш роззуватись Та знімать штани,

Десять раз у тебе стануть Мокрими вони.

Батькова наука

Водить батько зоопарком Хлопчака малого.

— Ти ж уважно придивляйся, — Поучає строго. —

 

Он двогорбий верблюдяра, Корабель пустині.

Бач, у нього, дармоїда,

Два горби на спині.

Він до їжі як дорветься,

То вже не зіває:

Сам по горло нажереться Ще й в горби напхає.

О, дивися! Став на ноги,

До бар’єру суне.

Можеш, синку, дулю дати.

Ось побачиш, плюне.

А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,

Тицьнув дулю й заховався Батькові за спину.

Як крутнеться та як плюне Бісова худоба!

Заліпило батьку очі, Заплювало лоба.

Батько хлопця смик за вухо, Потім за волосся.

—  Ну яке ж ти стерво, — каже, В кого ти вдалося?

Чорна образа

Ти чого це в зоопарку Бився з Митрофаном?

—  Бо він мене позаторік Назвав павіаном.

— То чого ж ти йому зразу За це не віддячив?

— Тоді я ще павіана Живого не бачив.

Темнота!

Після лекції Кіндрат Запитав Мартина:

—  Що таке дегенерат?

Риба чи рослина?

— Темнота! — сказав Мартин І махнув рукою. —

Це такий же чоловік,

Як і ми з тобою.

От колись були дівчата!

Докоряє дід онуці:

— Дивні нині діти. Розучилися дівчата Навіть червоніти.

А колись були дівчата Дуже соромливі,

Скажеш слово — червоніли, Як той мак на ниві.

А онука аж руками Вдарила об поли.

— Я, дідусю, уявляю,

Що ви їм мололи…

Матильда

Ти, гуляко, — каже жінка, — Поясни мені,

Про яку то ти Матильду Згадував у сні.

А Макар: — То щось верзлося Із дитячих літ.

Це козу так жартівливо Називав наш дід.

 

§71. Гуморески (усмішки)

 

 

 

Повернувсь Макар з роботи, Надавив дзвінок,

Відчинила не дружина,

А малий синок.

—  Ой, татусю, стережися, Буде знов гроза,

Мама взнала, де працює Дідова коза.

У письмовій формі

За дрібничку посварились Чоловік та жінка.

Чоловік ходив надутий І мовчав, як стінка,

А як спати укладався,

Наче незнайомій,

Написав записку жінці: „Розбудіть о сьомій”.

Та й заснув собі спокійно, Мов упився маком.

Вранці глянув на годинник: Уже десять з гаком,

А в руці стирчить записка, Писана дрібненько:

„Рівно сім. Доволі спати. Уставай швиденько”.

Вовча сімейка

Вовк женився на лисиці. Гризлись, не мирились,

Дня такого не бувало,

Щоб не посварились.

Трохи згодом приключилось Диво в них велике:

У лисички народилось Поросятко дике.

Вовк лисицю заїдає,

Хоче докопатись,

Звідкіля ж воно взялося,

Як могло це статись?

— А це ж ти, — лисиця каже. Сам же й постарався: Називав мене свинею,

То свого й діждався.

Намотай собі на вуса:

Якщо маєш жінку,

Не сварися з нею часто,

Бо підсуне свинку.

Сучасний ворон_______

Ворон сала десь дістав Грам, напевно, з двісті,

На осиці примостивсь І зібрався їсти.

Раптом вибігла з кущів Молода лисиця,

Захотілося і їй Сальцем поживиться. Мовить ворону вона:

— Ти чудесна птиця!

А прекрасний голос твій В оперу годиться.

Заспівай же, дорогий,

Я тебе благаю.

Твій могутній баритон Я люблю без краю.

Ворон сало примостив На товстій осиці,

Міцно лапою притис І сказав лисиці:

 

—  Бачу, бачу, що тобі Закортіло сала.

Досить з тебе вже й того,

Що мій сир украла.

І не думай, що тепер Ти одна лиш хитра:

Хоч, щоб я тобі співав, —

Принеси півлітра!

Запитання і завдання на закріплення:

  1. Що таке анекдоти?
  2. У чому полягає специфіка цього жанру і що становить гуморис­тичне ядро анекдоту?
  3. Що Ви можете сказати про різноманітність тематики анекдотів?
  4. Що Вам відомо з історії анекдотів?

5. Чому, на Вашу думку, анекдоти як жанр переслідувались владою і законом і довгий час були забороненими?

  1. Чи можна сказати, що анекдоти не лише розвивають почуття гу­мору, дотепність, а й служать прекрасним виховним засобом? Проілюструйте на прикладах.
  2. Чи добре Ви запам’ятовуєте анекдоти? Як Ви тренуєте свою пам’ять?

8. Уявіть, що Ви артист і виступаєте на сцені з улюбленими анекдо­тами (2-3 анекдоти).

  1. Кого із відомих українських поетів-гумористів Ви знаєте?

10. Що Ви знаєте про життя і творчість Павла Прокоиовича Глазово- го?

  1. Які гуморески Павла Глазового Ви знаєте напам’ять?
  2. Які вимоги, на Ваш погляд, ставляться до тих, хто виступає із гу­моресками перед слухачами?
  3. Чи вмієте Ви розказувати анекдоти? Чого, на Вашу думку, Вам не вистачає: артистизму, уміння володіти аудиторією, голосом, уміння бути цілком серйозним, коли мова йде про щось смішне, комічне, уміння робити паузи, користуватись мімікою, жестами?
  4. Кого із відомих українських виконавців гуморесок Ви можете назвати?

15.Чи доводилося Вам чути гуморески, прочитані із великої сцени? Яке враження вони на Вас справили?

16. Чи можна сказати, що гуморески, усмішки — це, як і анекдоти, улюблений народом жанр?

17. Вивчіть напам’ять 2—3 гуморески П. Глазового, які Вам найбіль­ше подобаються.

Література

1. Будівський П.О. Специфіка родинно-побутових пісень. // Нар. творчість та етнографія. – 1988. – №2.

  1. Веселий ярмарок. Випуск 5. – К., 1987; Випуск 8. – К., 1991.
  2. Воропай О. Звичаї українського народу. – К., 1993.
  3. Гайдай М. Народна етика у фольклорі східних і західних слов’ян. -К., 1972.

5. Дей О. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року.-К., 1965.

6. Дей О. Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. – К., 1963.

7. Думи, пісні, балади. – К., 1980.

  1. Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К., 1990.
  2. Календарно-обрядові пісні. – К., 1987.

10.Калинова сопілка. Антологія української народної творчості: каз­ки, анекдоти, легенди, перекази, оповідання. – К., 1989.

11.Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995.

12. Ой під вишнею / Укр.. нар. жартівливі пісні. Пісенник. – К., 2000.

13. Український фольклор / упор. Бріцина О.Ю., Довженко Г.В., ШумадаН.В. – К„ 1998.

14. Народні усмішки: анекдоти, жарти, дотепи, бувальщини, неби­лиці. Ред. кол. Зубков С.Д. – К., 1967.

15. Таланчук О. Українські народні думи та історичні пісні. — К., 1990.

16.Українські народні казки, легенди, анекдоти. — К., 1989.

17.Українські анекдоти. Упор. Булай П. — К., 1992.

Українські народні анекдоти, жарти, дотепи. — Упор. Галь- ченкоП.,-К., 1967..

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.