Н ехай серця не знаю т ь супокою,
Х ай обганяют ь м рії часу біг,
І наша юність буде хай такою,
‘ІЛЛЛА» ■ — ■ ■ ■■ ■ — ■ —
Щоб їй ніхто не заздрит и не міг!
В. Симоненко.
Наша — займенник, указує на на­
лежність ( чия? ). Початкова форма —
наш. Присвійний, жіночий рід, одни­
на, називний відмінок. У реченні
виступає узгодженим означенням.
(Х ай буде) такою — займенник,
указує на ознаку (якою? ). П очаткова
форма т акий. Вказівний, жіночий
рід, однина, орудний відмінок. У Ре’
ченні виступає частиною складеного
іменного присудка.
їй — займенник, указує на 3-ю ос
бу однини ( кому?). Початкова форм*1
— вона. Особовий, жіночий рід, Да
вальний відмінок. У реченні висту
пає непрямим додатком.
232
Граматика: морфологія, синтаксис
Ніхто — зай м ен н и к , ук азує на
відсутність осіб (х т о ? ). Заперечний,
н а зи в н и й відм інок. У реченні — під­
мет. Утворений від питального хт о
за допомогою зап ереч н ої частки ні, з
якою пишеться разом .