Новий довідник: Українська мова. Українська література

Кількісні числівники

загрузка...

Кількісні числівники означають
назви абстрактних чисел чи кіль­
кість предметів при лічбі й відповіда­
ють на питання скільки? Числівни­
ки, що означають кількість предме­
тів, уживаються при іменниках.
Кількісні числівники поділяються
на чотири групи:
• власне кількісні;
• збірні;
• дробові’,
• неозначено-кількісні.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Власне кількісні числівники. На­
зивають у цілих одиницях абстраго-
вано-математичне число (сто більше
за п’ят десят у два рази) або певну
кількість однорідних предметів (сім
яблун ь, чотири сливи, дві груші):
Д ві хмароньки пливли
Кудись в убранні золотім
І мовчки зупинилися
Н ад краєм чарівним.
Олександр Олесь.
Н а Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцят ь мучнів українців,
Славних, молодих.
П. Тичина.
Збірні числівники. Називають точ­
но визначену кількість (більше одно­
го) предметів як сукупність, непо­
дільну єдність:
двоє. обоє, обидва, троє, четверо,
п’ятеро, одинадцятеро, двадцяте­
ро, двійко.
Кількість збірних числівників об­
межена. До них належать: двоє,
т роє, четверо, п’ятеро — одинадця­
теро — двадцятеро і тридцятеро.
Сюди входять і слова, що означають
парність: обидва ( чол. і сер. р.), обидві
(ж ін .р .), обоє.
Збірні числівники двоє, троє —
старі форми середнього роду цих
числівників.
Збірний числівник четверо утворе­
ний від основи порядкового числів­
ника четвертий.
Інші збірні числівники утворилися
від кількісних за допомогою суфікса
•ер(о). Іноді вони утворюються за до­
помогою суфіксів -к-, -єчк- (двійко,
двоєчко, трійко, троєчко), що нада­
ють відтінку оцінки — зменшеності,
здрібнілості тощо.
УВАГА!
Збірні числівники не можуть бути складеними:
сполучення сто двадцять п ’ятеро не є норма­
тивним в українській мові.
Збірні числівники мають обмеже­
ну сполучуваність з іншими словами.
Вони поєднуються:
• з іменниками чоловічого та спіль­
ного роду, що означають назви
осіб: п’ятеро друзів ( товаришів,
однокласників, сиріт );
• з іменниками середнього роду, що
означають назви конкретних пред­
метів (троє вікон, семеро відер) або
малих істот (двоє курчат (телят,
зайченят, ведмежат));
• з множинними іменниками, що є
назвами парних предметів: четве­
ро саней (ножиць, штанів, дверей)’,
• з особовими займенниками ми, ви,
вони: нас т роє, вас четверо, і*
п’ятеро.
УВАГА!
Збірні числівники не сполучаються з іменникам
жіночого роду, за винятком узагальнених наз і
які не уточнюють статі істот: людина, дитин < гуска, курка. З усіма іменниками жіночого роду поєднуєтьсЯ 236 Грама тика: морфологія, синтаксис лише числівник оби дві: о б и д в і учениці, обидві парти, обидві к н и ж к и . Ч ислівник обоє замінює обидва і оби дві в н еп р ям и х в ідм інках, крім знахідного неістоти. Збірні числівники не мають роду й числа, зберігають свої форми тільки в називному й знахідному відмінках, виступають з керованим іменником чи займенником одним членом речення: Вологий вітер д во є крил Поклав на білий небосхил І дихає теплом, Як молода жар-птиця. А. Малишко. Нас було д во є у вересневій ночі: криниця, сповнена водою, і я, спов­ нений спраги ( Ю. Мартич ). Збірні числівники можуть ужива­ тися й без іменників, позначаючи при цьому сукупність людей: Зустрілися двоє в житейському морі (В. Крищ енко). Збірні числівники найчастіше вжи­ ваються в розмовно-побутовому й ху­ дожньому стилях, вони не властиві науковому та офіційно-діловому. Дробові числівники. Називають Дробове число або певну кількість як частину від цілого: одна третя, п’ять дев’ятих. Дробові числівники складаються з Двох частин: першу, виражену кі­ лькісним числівником, називають чисельником дробу, другу, виражену порядковим числівником, — зна­ менником. Дробовим уважається також чи­ слівник, що називає дробову величи­ ну в сполученні з цілим числом: одна ціла і дві п’яті, чотири цілих і три соті. Значення дробового числівника одна друга може передаватися іменником половина, одна третя — третина, од­ на четверта — чверть. До дробових числівників належать півтора (вживається з іменниками чоловічого та середнього роду), пів­ тори (з іменниками жіночого роду), півтораста (з іменниками всіх ро­ дів). Ці числівники за відмінками не змінюються. Півт ора (року, вікна), півтори (книжки, сторінки), але півтора­ ста (школярів, учениць, імен). Неозначено-кількісні числівники. До них належить невелика група слів, що позначають точно не визначену кількість однорідних предметів або неозначену абстраговану кількість: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кілька­ надцять, кількадесят, кількасот. Наприклад: Багато гірких сліз пролив, І горя я дізнавсь чимало. Людей і правду я любив — За те мене і зневажали. П. Чубинський. Числівники кілька, декілька, кіль­ кадесят, кількасот сполучаються з іменниками, що позначають конк- 237 УКРАЇНСЬКА МОВА ретні предмети, які підлягають кіль­ кісному обліку: к іл ьк а випускників, кількана­ дцят ь дерев, кількадесят односель­ чан, кількасот людей. Ці числівники вживають переваж­ но в розмовно-побутовому стилі, книж­ ним стилям вони не властиві. Числівники багато, небагато, ма­ ло, чимало можуть сполучатися з імен­ никами, що позначають масу, речови­ ну, збірні або узагальнені поняття: багат о І мало води ( солі, срібла, га­ зу, піску, молока, зерна, мудрості, л и ха ). Якщо числівники багато, небагато пов’язані з іменниками, що підляга­ ють кількісному обліку, то вимага­ ють форми іменника родового відмінка множини й змінюються за відмінками: багат о листя і багато листків; багат о зерна і багато зернин; багат о коріння і багато коренів; багат ьох листків (зернин, коренів ); багат ьом листкам (зернинам, кореням ). РОЗРІЗНЯЙТЕ! Неозначено-кількісні числівники багато, неба­ гат о, м ало, немало, чимало та омонімічні прислівники, які вживаються при дієсловах як обставини: Ч ислівники Прислівники (чого?) (скільки? у якій мірі?) багат о слів багато говорити мало роботи зробив мало чимало книж ок прочитав чимало небагат о часу пробіг небагато

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.