Кількісні числівники означають
назви абстрактних чисел чи кіль
кість предметів при лічбі й відповіда
ють на питання скільки? Числівни
ки, що означають кількість предме
тів, уживаються при іменниках.
Кількісні числівники поділяються
на чотири групи:
• власне кількісні;
• збірні;
• дробові’,
• неозначено-кількісні.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Власне кількісні числівники. На
зивають у цілих одиницях абстраго-
вано-математичне число (сто більше
за п’ят десят у два рази) або певну
кількість однорідних предметів (сім
яблун ь, чотири сливи, дві груші):
Д ві хмароньки пливли
Кудись в убранні золотім
І мовчки зупинилися
Н ад краєм чарівним.
Олександр Олесь.
Н а Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцят ь мучнів українців,
Славних, молодих.
П. Тичина.
Збірні числівники. Називають точ
но визначену кількість (більше одно
го) предметів як сукупність, непо
дільну єдність:
двоє. обоє, обидва, троє, четверо,
п’ятеро, одинадцятеро, двадцяте
ро, двійко.
Кількість збірних числівників об
межена. До них належать: двоє,
т роє, четверо, п’ятеро — одинадця
теро — двадцятеро і тридцятеро.
Сюди входять і слова, що означають
парність: обидва ( чол. і сер. р.), обидві
(ж ін .р .), обоє.
Збірні числівники двоє, троє —
старі форми середнього роду цих
числівників.
Збірний числівник четверо утворе
ний від основи порядкового числів
ника четвертий.
Інші збірні числівники утворилися
від кількісних за допомогою суфікса
•ер(о). Іноді вони утворюються за до
помогою суфіксів -к-, -єчк- (двійко,
двоєчко, трійко, троєчко), що нада
ють відтінку оцінки — зменшеності,
здрібнілості тощо.
УВАГА!
Збірні числівники не можуть бути складеними:
сполучення сто двадцять п ’ятеро не є норма
тивним в українській мові.
Збірні числівники мають обмеже
ну сполучуваність з іншими словами.
Вони поєднуються:
• з іменниками чоловічого та спіль
ного роду, що означають назви
осіб: п’ятеро друзів ( товаришів,
однокласників, сиріт );
• з іменниками середнього роду, що
означають назви конкретних пред
метів (троє вікон, семеро відер) або
малих істот (двоє курчат (телят,
зайченят, ведмежат));
• з множинними іменниками, що є
назвами парних предметів: четве
ро саней (ножиць, штанів, дверей)’,
• з особовими займенниками ми, ви,
вони: нас т роє, вас четверо, і*
п’ятеро.
УВАГА!
Збірні числівники не сполучаються з іменникам
жіночого роду, за винятком узагальнених наз і
які не уточнюють статі істот: людина, дитин <
гуска, курка.
З усіма іменниками жіночого роду поєднуєтьсЯ
236
Грама тика: морфологія, синтаксис
лише числівник оби дві: о б и д в і учениці, обидві
парти, обидві к н и ж к и . Ч ислівник обоє замінює
обидва і оби дві в н еп р ям и х в ідм інках, крім
знахідного неістоти.
Збірні числівники не мають роду й
числа, зберігають свої форми тільки в
називному й знахідному відмінках,
виступають з керованим іменником чи
займенником одним членом речення:
Вологий вітер д во є крил
Поклав на білий небосхил
І дихає теплом,
Як молода жар-птиця.
А. Малишко.
Нас було д во є у вересневій ночі:
криниця, сповнена водою, і я, спов
нений спраги ( Ю. Мартич ).
Збірні числівники можуть ужива
тися й без іменників, позначаючи
при цьому сукупність людей:
Зустрілися двоє в житейському
морі (В. Крищ енко).
Збірні числівники найчастіше вжи
ваються в розмовно-побутовому й ху
дожньому стилях, вони не властиві
науковому та офіційно-діловому.
Дробові числівники. Називають
Дробове число або певну кількість як
частину від цілого:
одна третя, п’ять дев’ятих.
Дробові числівники складаються з
Двох частин: першу, виражену кі
лькісним числівником, називають
чисельником дробу, другу, виражену
порядковим числівником, — зна
менником.
Дробовим уважається також чи
слівник, що називає дробову величи
ну в сполученні з цілим числом:
одна ціла і дві п’яті, чотири цілих і
три соті.
Значення дробового числівника одна
друга може передаватися іменником
половина, одна третя — третина, од
на четверта — чверть.
До дробових числівників належать
півтора (вживається з іменниками
чоловічого та середнього роду), пів
тори (з іменниками жіночого роду),
півтораста (з іменниками всіх ро
дів). Ці числівники за відмінками не
змінюються.
Півт ора (року, вікна), півтори
(книжки, сторінки), але півтора
ста (школярів, учениць, імен).
Неозначено-кількісні числівники.
До них належить невелика група слів,
що позначають точно не визначену
кількість однорідних предметів або
неозначену абстраговану кількість:
багато, небагато, мало, немало,
чимало, кілька, декілька, кілька
надцять, кількадесят, кількасот.
Наприклад:
Багато гірких сліз пролив,
І горя я дізнавсь чимало.
Людей і правду я любив —
За те мене і зневажали.
П. Чубинський.
Числівники кілька, декілька, кіль
кадесят, кількасот сполучаються з
іменниками, що позначають конк-
237
УКРАЇНСЬКА МОВА
ретні предмети, які підлягають кіль
кісному обліку:
к іл ьк а випускників, кількана
дцят ь дерев, кількадесят односель
чан, кількасот людей.
Ці числівники вживають переваж
но в розмовно-побутовому стилі, книж
ним стилям вони не властиві.
Числівники багато, небагато, ма
ло, чимало можуть сполучатися з імен
никами, що позначають масу, речови
ну, збірні або узагальнені поняття:
багат о І мало води ( солі, срібла, га
зу, піску, молока, зерна, мудрості,
л и ха ).
Якщо числівники багато, небагато
пов’язані з іменниками, що підляга
ють кількісному обліку, то вимага
ють форми іменника родового відмінка
множини й змінюються за відмінками:
багат о листя і багато листків;
багат о зерна і багато зернин;
багат о коріння і багато коренів;
багат ьох листків (зернин, коренів );
багат ьом листкам (зернинам,
кореням ).
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Неозначено-кількісні числівники багато, неба
гат о, м ало, немало, чимало та омонімічні
прислівники, які вживаються при дієсловах як
обставини:
Ч ислівники Прислівники
(чого?) (скільки? у якій мірі?)
багат о слів багато говорити
мало роботи зробив мало
чимало книж ок прочитав чимало
небагат о часу пробіг небагато
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Синтаксична роль
Наступна: Порядкові числівники