Новий довідник: Українська мова. Українська література

Часи дієслів

загрузка...

Час дієслова — це морфологічна
ознака, що в и р аж ає відношення
реальної дії до м ом енту мовлення. В
українській м ові є чотири часи
256
Граматика: морфологія, синтаксис
д іє с л о в а : т еп еріш н ій , м инулий,
давноминулий і м айбут ній.
Т еперіш ній час. Дієслова цього
часу означають дію, яка відбувається
постійно (дерево рост е) або в момент
мовлення (дощ іде, авт омобіль їде,
учитель пояснює).
Дієслова в теперішньому часі завжди
недоконаного виду (доконаного не бу­
ває!) і змінюються за особами і числами:
Блакитна осінь ся є в берегах,
І помідори спію т ь, як пожари;
Буй-тури віт ру м чат ься на
лугах,
Рогами запліт аю чися в хмарах.
Хмеліє мед у вул и к ах сухих
Бджола бринит ь, мов промінь,
віковічно,
І плід, мов серце яблунь молодих,
У груди саду гуп а є ритмічно.
І сам я т ут , обнявши далину,
Ряснію, множусь, дихаю травою,
І вся земля н а т я гує ст руну
Між сонцем і людиною живою.
А. Малишко.
Минулий час. Дієслова цього часу оз­
начають дію, яка відбувалася або від­
булася до моменту мовлення про неї:
Рідна мати моя, ти ночей
недоспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку
Ги мене на зорі проводж ала,
І рушник вишиваний
На щастя, на долю дала.
А. Малишко.
Мене водило в безвісті життя.
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
М ої сумні і радісні дороги.
Д. Павличко.
Дієслово в минулому часі зміню­
ється за родами й числами.
Форми минулого часу утворюють­
ся від основи інфінітива за допомо­
гою суфіксів:
■в — для чоловічого роду: дякував,
творив, світив, просив;
-л (а ) — для жіночого роду: дяку­
вала, творила, світила, просила;
-л (о) — для середнього роду: дя­
кувало, творило, світило, просило;
-л (и ) — у множині: дякували,
творили, світили, просили.
Пізно я повертався додому, при­
ходив обвіяний духом полів, сві­
жий, як дика квітка. У складках
своєї одежі приносив запах полів,
мов старозавітний Ісав. Спокій­
ний, самотній сідав десь на ґанку
порожнього дому й дивився, як
будувалася ніч. Я к вона ставила
легкі колони, запліт ала сіткою
тіней, зсувала й підносила вгору
непевні, тремтячі стіни, а коли
все це зм іцнялось й т емніло,
склепляла над ними зоряну баню
(М. Коцюбинський).
УВАГА!
1. В окремих дієсловах чоловічого роду суфікс
-в- зникає:
нес-т и — ніс, ляг-ти — ліг, вез-т и — віз.
257
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тут спостерігаємо чергування о, е з і:
пвк-т и — пік, п е к-л а ; м ог-т и — міг, мог-ла.
2. Ненаголошений суфікс -ну-, наявний в інфіні­
тиві, при творенні форм минулого часу може
випадати:
зблід нути — зблід, зблідла,
але:
кр икн у ти — крикнув, коикнила.
Давноминулий час. Дієслова цього
часу означають дію, що відбулася
перед іншою минулою дією:
Д ознався був владика, що сліпий
старець чинить у божому домі од-
праву, і заборонив (Марко Вовчок).
Лукаш… знаходить вербову сопіл­
ку, що був кинув, бере її до рук і йде
по білій галяві до берези (Леся
Українка ).
Був позабував товаришів — тепер
пригадав (С. Васильченко).
Форми давноминулого часу творя­
ться переважно від дієслів доконаного
виду аналітичним способом: до основ­
ного дієслова в минулому часі додається
допоміжне дієслово бути в родових
формах однини й у формі множини:
сказав був, сказала була, сказало
було, сказали були.
Давноминулий час властивий розмов-
но-побутовому й художньому стилям.
Майбутній час. Дієслова в майбут­
ньому часі називають дію, що відбу­
деться (або відбуватиметься) після
моменту мовлення про неї, і відпові­
дають на питання що робитиму? що
буду робити? що зроблю?
Та дарма, що літо змінить осіНь
І волошки втратять дивну сищ.
Хто любив Вітчизну-матір доСі
Той і далі проживе, як син.
В. Герасимчук,
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе!
В. Симоненко.
І до мене довірливо й строго
Посміхнуться далекі віки…
Є. Плужник.
В бентежнім серці буде бить ся
Повік нескінчена весна.
Є. Маланюк.
Форми майбутнього часу можуть
виражати тривалу (необмежену в
часі) дію і однократну (або обмежену)
з указівкою на завершеність.
Відповідно вони творяться від ос­
нов недоконаного і доконаного виду.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.