Безособовим називають дієслово,
що означає дію (або стан), яка реалі­
зується сама по собі, незалежно від
діяча (особи чи предмета).
Стихло раптом. І спало. І одляг-
ло. Одкотилось. Завіяло. Дощ.
Дивний дощ (Б. Олійник).
Надворі світало;
Пропало, пройшло, пролетіло,
Минулося, щезло, спливло.
Лишень головешками тліло.
Лишень попелищем цвіло.
Обвіялось, сном одіснилось,
Одмарилось, ген набулось,
Вкотилось і ген одкотилось,
Солоним риданням зайшлось.
І. Драч.
Безособові дієслова позначають:
• явища природи:
світає, смеркає, розвидняється,
вечоріє, мрячить, дощить, підмер­
зає, гримить, похолоднішало;
• стихійні явища:
замело, залило, вигоріло, вимерзло,
висушило;
• фізичний та психічний стан людини:
трусить, морозить, нудить, пече,
ріже, гнітить, тягне, кортить,
УКРАЇНСЬКА МОВА
віриться, не віриться, спиться, не
спиться, не лежиться, не сидиться;
• існування або міру наявності (чи
відсутності) предмета та явища:
сталося, минулося, розійшлося,
вистачає — не вистачає, бракує;
• випадковість явища, незалежність
його від особи:
щастить, таланить, не судилося;
Безособові дієслова вживаються у
формі 3-ої особи однини або у формі
середнього роду минулого часу. Вони
можуть також мати форми умовного
способу та інфінітива (світало б, ве­
чоріти, почало смеркати).
Проте насправді значення особи,
числа й роду безособові дієслова не
мають, бо дії чи стан, які вони озна­
чають, відбуваються незалежно від
нашої волі. Тому безособове дієслово
ніколи не поєднується з підметом. У
безособових односкладних реченнях
воно виступає головним членом —
присудком.
Вечоріє і темніє.
По землі лягає мла.
Я. Щоголів.
Добридень, ноче! Як тобі тут
спиться у товаристві холоду і
зірок? (А. Жикол).
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
1. Безособові дієслова не треба плутати з
незмінюваними безособовими формами на -но,
-то, утвореними від дієприкметників:
зроблений — зроблено, пошитий — пошито.
засіяний — засіяно.
2. Деякі дієслова в одному значенні мають
граматичні форми (є особовими), а в іншому ‘
безособовими.
Особові:
Грім гримить — хліб буде родить (Нар. те і
Пахне м ’ята вечорово… (В. Романюк).
Одшиміло літо… Одспівало жито, тільки ві­
тер креше іскри по стерні (Д. Фальківський).
Безособові:
Гоимить! Тайна дрож пронимає народи…
(І. Франко).
Пахне сіном з Чумацького возу, що мені
сивиною сія (М. Вінграновський).
Одшиміло. Стихло. Поизабилось.