1.У дієприслівниках недоконаного
виду в суфіксі завжди пишемо и
( учи, -ючи, -ачи, -ячи), на відміну
від дієприкметників, які мають
закінчення називного відмінка
множини — і:
відповідаючи на питання, скиг­
лить літаючи, тікав ревучи;
сяючі обличчя, літаючі моделі,
ревучі мотори, палаючі промені.
2. Частку не з дієприслівниками зав­
жди пишемо окремо, крім тих, що
без не не вживаються (як і дієслова):
нехтуючи, ненавидячи,
нездужаючи, неволячи;
у дієслівному префіксі недо-, який
указує на неповноту дії:
недобачаючи, недочуваючи,
недоїдаючи;
А зорі падають і гаснуть,
Не долетівши до землі.
275
УКРА ЇНСЬКА МОВА
Невже і я отак завчасно
Впаду, погасну, промину.
До душ людських не докричавшись,
їх не розкривши таїну?
Б. Мозолевський.
У тих випадках, коли дієприслів­
ники втрачають здатність керувати
залежними словами, вони перехо­
дять у прислівники. Таке явище
називають адвербіалізацією.
Порівняймо:
Читати книжку, лежачи на дивані.
Читати книжку лежачи.
У першому реченні лежачи —
дієприслівник, тому що при ньому є
залежне слово на дивані. У другому
реченні лежачи — прислівник, бо
при ньому немає залежних слів.
Найчастіше адвербіалізуються діє­
прислівники теперішнього часу недо-
конаного виду: Він плакав стоячи.
Співають ідучи дівчата.
Раділи встаючи люди.
Прислівники дієприслівникового
походження, як правило, стоять після
означуваного дієслова-присудка і на
письмі не відокремлюються комами.