1. Прислівникові сполуки, що скла­
даються з прийменника та іменни­
ка, але в яких іменник зберігає
своє конкретне лексичне значення
й граматичну форму (між прий­
менником і керованим ним іменни­
ком можна вставити означення до
іменника).
Найуживаніші прислівникові
сполучення:
Без
без відома, без жалю, без кінця, без
ліку, без мети, без наміру, без пут­
тя, без сліду, без смаку, без сумні­
ву, без угаву, без упину;
в
в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в
обріз, в позику, в цілості;
до
до вподоби, до діла, до загину, до за­
питання, до ладу, до лиха, до лиця,
до міри, до останку, до пари, до
пуття, до речі, до решти, до сма­
ку, до смерті, до снаги, до сьогодні;
за ( з )
за дня, за кордон, за кордоном, за
рахунок, за світла, з болю, з пере­
ляку, з радості, з розгону;
на
на біс, на вагу, на весну (але навес­
ні), на вибір, на відмінно, на віку, на
голову, на диво, на жаль, на зло, на
мить, на око, на поруки, на прощан­
ня, на радість, на руку, на скаку>
на славу, на сміх, на совість, на ходу:
284
Гоаматика: морфологія, синтаксис
під (п о)
під боком, під силу, під гору, по за­
кону, по змозі, по можливості, по
правді, по совісті, по сусідст ву, по
суті, по щирості;
и (Уві)
у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ.
2,Прислівники, утворені сполучен­
ням прийменника по зі збірним
числівником:
по двоє, по троє, по четверо.
3.Сполучники, що мають значення
прислівника й складаються з кіль­
кох іменників та одного чи двох
прийменників (або без них), а пов­
торюване змінне слово стоїть у
різних відмінках:
Ріку рік, раз у раз, день у день, день
при дні, слово в слово, час від часу, з
ранку до вечора, один одинцем, один
на один, один по одному, рука в руку,
Ще в лице, нога за ногою, з краю в
край, з боку на бік, з роду в рід, з року
6 рік, з кінця в кінець, з усіх усюд,
кінець кінцем, сама самотою.