• Додаткові (залежні слова відпові­
дають на питання непрямих від­
мінків і виступають додатками).
• Означальні (залежні слова висту­
пають означенням).
• Обставинні (залежні слова від­
повідають на питання різних
обставин).
Розрізняють синтаксично вільні
УКРА ЇНСЬКА МОВА
словосполучення (членовані) і син­
т аксично нечленовані. У вільному
словосполученні кожний компонент
зберігає лексичне значення й у речен­
ні виступає окремим членом речення.
— Ло ви летючі/ мить життя!- . ‘ЧЛ Л Л Л Л Л /’ ——- —————
( О лександр Олесь).
Л ови (що?) мить; мить (яку?) ле­
тючу; мить (чого?) життя.
Синтаксично невільні словосполу­
чення. Становлять собою смислову й
граматичну єдність і виступають од­
ним членом речення.
До них належать:
• лексичні словосполучення (вира­
жають одне поняття):
Чорне море, Біла Церква, Велика
Ведмедиця — географічні назви;
білий гриб, польова ромашка, бро-
унівський рух, знак оклику, неоз­
начена форма дієслова — терміни;
чорне золото (вугілля), корінь
ж иття (женьшень), степові ко­
раблі (комбайни), люди в білих ха­
лат ах (лікарі) — перифрази;
• фразеологічні словосполучення
(ідіоми):
п’ятами накивати (утекти), три­
мат и язик за зубами (мовчати),
пект и раків (червоніти), ахіллесо-
ва п’ят а (дошкульне місце), ряст
топтати (жити) тощо.