1. Речення є одиницею спілкування.
Саме у реченні формується й вира
жається думка, передаються пові
домлення, питання, накази, про
хання, почуття та волевиявлення.
На відміну від словосполучення,
воно є одиницею вищого рівня мо
ви — комунікативною.
2. Речення має смислову й інтона
ційну завершеність. Змістова за
кінченість в усному мовленні пе
редбачає інтонаційне оформлення,
яке робить речення цілісним для
сприйняття на слух, а на письмі
позначається відповідними розді
ловими знаками.
3. Речення має певну граматичну ор
ганізацію: будову і граматичне ви
раження членів речення.
У реченні виділяють граматичну
основу (центр, ядро). Її утворюють го
ловні члени речення — підмет і при
судок або тільки один головний член
речення. Відношення між підметом і
присудком, а також їхнє спільне від
ношення до того, що вони виражають
в дійсності, і формує найважливішу
ознаку речення — предикативність.
Отже, предикативність — це відне-
сеність повідомлюваного до дійсності,
тобто відповідність сказаного фактам
реальної дійсності. Предикативність
властива всім реченням і виражаєть
ся категоріями способу, часу, особи.
Будова речення визначається кіль
кістю граматичних основ. Речення з
одним предикативним центром »
просте, з двома або більше — ■
складне.
До граматичного оформлення ре
чень відносяться способи вираження
його членів та синтаксичних відношень
між частинами складного речення.
На відміну від словосполучень, ре’
чення має не тільки підрядний, а и
сурядний і безсполучниковий зв’язки-
1. У простих реченнях:
Звичайно, можна прожити і без с
бору, і без пісні, і без Раф аеля-
314
Грама тика: морфологія, синтаксис
Можна «Анну Кареніну» читати
в екстракті, на півтори сторінки
тексту. Але чи залишились би ми
тоді в повному розумінні слова
людьми? Чи не стали б просто юш-
коїдами, пожирачами шашликів?
Тяглом історії? (О. Гончар).
І У складних реченнях:
» підрядний зв’язок —
Тому я мрію так життя прожити,
Щоб у плодах мої хилились віти,
Щоб розроставсь в глибинах
корінь мій.
М. Стельмах.
• сурядний зв’язок — Будь сіячем, і
хай життя твоє насущний хліб, а
не кукіль дає (Н. Забіла);
• безсполучниковий зв’язок —
Найпрекрасніша мати щаслива,
Найсолодші кохані вуста,
Найчистіша душа незрадлива,
Найскладніша людина проста.
В. Симоненко.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Речення
Наступна: Типи речень