Простий дієслівний присудок мо­
же виражатися:
• Дієсловом у формі будь-якого спо­
собу, часу, особи:
Веселий вересень у лісі
П овісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Ю. Клен.
Вересню мій, веслами весело греби.
Ж дут ь тебе на березі з кошиком
гриби.
Б. Олійник.
Листопад утопив краєвиди
у розтоплену золотом синь.
Є. Маланюк.
332
Із-під крил журавлиних мені під
вікно
листопад стелиться.
Б. Олійник.
Ц вітуть осінні тихі небеса
(А. Малишко).
Натягне дощ свої осінні струни,
Торкне ті струни пальчиком
верба.
Л. Костенко.
Та хай осені коні розірвали
припони,
Буйношалим вітрам я тебе
не віддам, не віддам.
Д. Луценко.
УВАГА!
Простим є також присудок, виражений дієсло­
вом у складеній формі майбутнього часу:
В бентежнім серці биде биться повік нескін-
чена весна ( Є. Маланюк).
Види мріяти й жит и на крилах надій (Д. Лу­
ценко). _____і
• Неозначеною формою дієслова:
А нам перемагать і жить! (П. Ти­
чина ).
Як тебе не любити, Києве мій-1
(Д. Луценко ).
• Вигуковою формою дієслова, яка
передає коротку миттєву дію:
Аж двері рип у хату із сіней
(Л. Глібов ).
А сонце з хмари —
(Є. Гребінка ).
І раптом — сіп! А вас у серце
штрик! (Остап Вишня).
, звуконаслідувальними словами:
А журавлі все кру-кру…
, фразеологічними та іншими стій­
кими сполученнями:
Астрономія була ахіллесовою п’я­
тою в його знаннях. Він був
стріляною птицею. Вона була на
сьомому небі.
Засоби ускладнення простого діє­
слівного присудка:
• Частки як, ну, немов, таки, наче,
лов, собі та інші:
Дощ іде і наче ст укає срібним па­
льцем у вікно ( В. Сосюра ).
Бадьорий марш музика грає, а в
серце мовби заверт ає нечувана
весна (Ю. Клен ).
Берези мов іскрилися корою, стоя­
ли, мов дівчат а в чистоті
(М. Сингаївський ).
Перекладав я, перекладав, а потім
думаю собі… ( Остап Вишня).
‘ Повторення одного й того самого
слова:
Соняшники вечоріють, поступово
смеркають, поночіють-поночі-
ють (Є. Гуцало). Та вже цвітуть,
Цвітуть нарциси, тендітним по­
лум’ям горять (В. Крищенко).
* Повторення синонімічних або
спільнокореневих дієслів:
Сонце гріло-пекло, грало в калю­
жах (В. Винниченко).
За хмарами дощовими горить-сяє
я°не сонечко (П . Куліш ).
Пісня пташина дзвеніла-лилася
(Б.Грінченко).
В серці розкішно цвіте-процвітає
злотистая квітка-надія (Леся
Українка ).
• Вживання дієслів з послабленим
або втраченим лексичним значен­
ням: знай, візьми:
А він одного дня ясного в село
візьми та й заявись (С. Воскре-
касенко ).