Означення — це другорядний член
речення, який указує на ознаку пред*
мета й відповідає на питання який,
чий? котрий? скількох? Наприклад:
Дощ стихати ще не хоче,
А веселковий руш ник
Витирає мокрі очі
Саду в яблуках рясних.
В. Крищенко.
Означення бувають узгоджені й не
узгоджень
Узгоджене означення поєднується
з ГОЛОВНИМ словом зв’язком узго
дження, тобто узгоджується з ним у
роді, числі, відмінку.
Узгоджені означення виражаються:
• Прикметниками та прикметнико
вими зворотами:
І де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у рідн ім краю,
Я згадую матір у тихій тривозі
І рідну хат ину свою.
A. Малишко.
Чим довше десь я мандрував
Країнами далекими,
Частіше в пам’яті зринав
Вишневий сад і тихий став,
Покрівлі хат з лелеками.
І. Нехода.
Це я не їздив, де не бував,
Але ніде не пив води такої,
Прозорої, солодкої, дзвінкої,
Яку малим з джерельця набирав.
B. Грінчак.
‘ Дієприкметниками й дієприкмет
никовими зворотами:
Облітає пелюстками мрій вже
притомлене й скошене літо
(Г. Чубач).
Померклий, вибитий морозом,
мов білі сльози, на чорнозем спадає
квіт затерплих віт (І. Світличний ).
Я мрію про весну, яка променисто
приходить на землю, снігами вкри
ту ( В. Ткаченко).
• Порядковими числівниками:
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха —
оцей двадцятий невгамовний вік
(Л. Костенко).
Двадцятий вік — вік звершень і
задуми, вік роздоріж ( Р. Братунь ).
• Займенниками, співвідносними з
прикметниками:
І кожна мить чекає зорепаду, і
кожна віть шукає свого саду
( І. Вовк ).
Моя душа ніколи не забуде того
дарунку, що весна дала (Леся Ук
раїнка ).
Узгоджене означення може бути
поширеним, тобто мати при собі
пояснювальні слова.
Поширене означення, виражене
дієприкметником разом із залежни
ми словами, називають дієприк
метниковим зворотом:
Добріє світ, народжений в любові
(Т. Коломієць).
Людина, не позначена любов’ю, не
може звести серце для добра
(В. Коротич).
Неузгоджене означення пов’язу
ється з пояснюваним (означуваним)
словом зв’язком керування чи при
лягання.
______ Граматика: морфологія, синтаксис
УКРА ЇНСЬКА МОВА
Неузгоджені означення виража
ються:
• Іменником у родовому відмінку без
прийменника:
В моєму серці схрещення доріг не
нависті й любові (Д. Павличко).
Гойдається вічна колиска маят
ником життя (Б. Олійник ).
Земними плодами під зорями зоріє
подвиг людини (М. Ткач).
• Іменником у непрямому відмінку з
прийменником:
Дзвенить у зорях небо чисте
(Д. Павличко).
На хвилі місяць грає симфонію без
слів (Б. Лепкий ).
• Присвійними займенниками його,
її, їх;
Смертна людина, але не ідея, не
думка Ті (В. Дрозд).
Я стежу за хмарами, ловлю їх
світлий шум (П. Тичина).
Так оце його заповітне творіння?
(О. Гончар ).
• Неозначеною формою дієслова:
Одні тільки бажання творити
добрі діла й зостались при мені на
все життя (О. Довженко).
Маю я святе синівське право з
матір’ю побуть на самоті (В. Си
моненко ).
Благослови уміння не упасти
(І. Жиленко).
• Прислівником:
Весь цей килим навкруги наче
витканий з білої безголосої музи
ки… (Є. Гуцало ).
342
Зійшов над хатою місяць уповні
(Марко Вовчок);
кава по-турецьки; котлети по-
киівськи; дорога праворуч.
• Неподільним словосполученням, у
якому іменники самі по собі не мо
жуть виразити всієї повноти озна
ки предмета:
Будинок у стилі бароко.
Я син свого часу і весь належу су
часникам своїм ( О. Довженко).
Мені хочеться бути майстром на
весь світ (Ю. Яновський ).
Червоніло ціле море колосків пше
ниці (М. Коцюбинський).
• Синтаксично нерозкладним сло
восполученням іменника в непря
мому відмінку разом із залежними
словами:
дівчина з довгою розпущеною ко
сою; одяг з дорогої ат ласної тка
нини; людина середнього віку;
хлопець великої душ і й щирого
серця.
УВАГА!
Як відрізнити родовий відмінок неузгодженого
означення і непрямий додаток у родовому
відмінку?
Порівняємо словосполучення: картина худож
ника і чекання поїзда.
Здебільшого неузгоджене означення залежить
від іменника недієслівного походження, а не
прямий додаток — від іменника дієслівного по
ходження.
За цією ознакою у словосполученні картин
художника іменник худож ника — неузгоД*е’
не означення, бо вказує на ознаку ( чия?) ‘ за/іе
ан і
Граматика: морфологія, синтаксис
жить від іменника недієслівного походження
картина.
у словосполученні чекання поїзда іменник
поїздо є додатком, оскільки вказує на об’єкт дії
(а не на ознаку) і залежить від дієслівного імен
ника чекання.
Крім того, треба пам’ятати:
, Неузгоджене означення часто можна заміни
ти узгодженим:
с ік з лимона — лимонний сік;
с п ів солов’я — солов’їний спів;
зошит учня — учнівський зошит;
будинок з каменю — кам’яний будинок;
але:
чоловік в окулярах, підручник з алгебри
(заміна не можлива).
• Неузгоджене означення можна перетворити
на сполучення підмета з присудком:
прохання матері — мати просить;
повернення керівника — керівник поверта
ться;
виступ артистів — артисти виступають.
Тут неузгоджене означення позначає творця дії.
• Неузгоджене означення можна перетворити
на поширене означення чи підрядне речення:
костюм для концерту — костюм, призначе
ний для концерту;
мьбом для малювання — альбом, призначений
для малювання, або альбом, у якому малюють.
Якщо такі перетворення не можливі, залежний
■менник виступає додатком:
п’дкорення (чого?) космосу, бо підкорюють
(що?) космос;
Сконання (чого?) плану, бо виконують (що?)
план.
Деякі члени речення можуть по
єднувати в собі подвійну синтак-
сичну функцію. Такі члени речення
м°жна визначити двояко, наприклад
^ Реченні Думи про землю будили
М аланку по ночах (М . Коцюбин
ський) компонент про землю можна
розглядати і як означення (думи —
які?) і як додаток (думи — про що?).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Додаток
Наступна: Прикладка як різновид означення