Новий довідник: Українська мова. Українська література

Прикладка як різновид означення

загрузка...

Прикладка — це різновид означен­
ня, яке, указуючи на ознаку предме­
та, дає йому другу назву, виража­
ється іменником і відповідає на пи­
тання який? Наприклад:
Вигаптуй на небі райдугу-
доріж ку,
Простели до сонця вишивку-
маніж ку.
Щоб по тій доріжці з лебедями-
снами
Плавати до щастя білими
човнами.
В. Симоненко.
Прикладки виражаються загаль­
ними і власними іменниками.
Прикладка може виражати:
1. Характеристику особи:
• за професією, родом занять:
лікар-педіатр, учитель-фізик, сту-
дент-хімік, льотчик-випробову-
вач, механік-водій;
• за соціальним походженням:
жінка-селянка, селяни-кріпаки;
• за місцем проживання:
студент-італієць;
• за віком:
хлопець-підліток, дідусь-пенсіонер;
• за родинними стосунками:
343
УКРА ЇНСЬКА МОВА
дівчата-сестрички, юнаки-племін-
ники, брати-однолітки.
2. Родову назву при видовій:
Дунай-ріка, Українамати, Сапун-
гора.
3. Видову назву при родовій:
річка Рось, озеро Байкал, планета
Сатурн, вулиця Ярославів Вал.
4. Якісну характеристику особи чи
предмета:
юнак-богатир, дуб-велетень, мі-
сяць-князь, вітер-пустун, сніжин-
ки-пушинки, роси-сльози, місто-
гігант.
З означуваним словом прикладка
узгоджується, як правило, у відмін­
ку, узгодження в числі — не обо­
в’язкове:
Всіх владарка-ніч покорила (Леся
Українка ).
Сплять ще велетні-гори під чор­
ними буками (І. Франко).
Світ-казку будує мрія моя (Д. Пав­
личко ),
але:
місто Суми, роман «Тигролови».
Не узгоджуються з означуваним
словом, а приєднуються за типом
прилягання назви установ, під­
приємств, газет, журналів, книжок,
кінофільмів, поїздів, пароплавів,
станцій, портів.
Непоширена і поширена приклад­
ка. Прикладка може бути непошире­
на — виражена одним словом (пое­
ти-шістдесятники, поети-роман-
тики, вірш-медитація) і т. д. і поши­
рена — виражена сполученням слів:
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинут ь обоє.
Л еся Українка.
Земле, моя всеплодю щ ая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше
стояти,
Дай і мені!
І. Франко.
Прикладки до означуваного слова
можуть приєднуватися за допомогою
слів імені, пам’ят і, на ім ’я, наприк­
лад, тобто, або, як:
Лелек, або ж б усл ів , чи чорно­
гузів, розплодилося по наших
книжках… чи не більше, ніж існує
цих птахів у природі ( В. Бичко).
УВАГА!
Щоб не помилитися при визначенні прикладки,
потрібно пам’ятати:
1. З двох іменників — власного імені людини й
загальної назви — прикладкою є загальна назва:
поетеса Леся Українка, композитор Микола
Лисенко, драматирг Іван Тобілевич, гетьман
Іван Мазепа.
2. Якщо ж власна назва не є ім’ям людини, то
вона виступає прикладкою:
мати Україна: команда «Динамо», фірмо
«Роксолана». автомашина « Тавоія».
3. Власні імена (прізвища, імена, імена по бать­
кові) є прикладками, якщ о вони уточнюють за­
гальну назву:
Се новий тухольський боярин, Ти гар Вовц,
справляв великі лови на грубу звірив
(І. Франко).
Граматика: морфологія, синтаксис
4 у словосполученні, що складається з двох
загальних іменників, прикладкою є те слово, що
має значення якісної характеристики, родової
ознаки, соціальної або національної належ­
ності, указує на рід діяльності:
0 пр.гтаматолог. стидент-заочник:
5, За прикладку не треба вважати:
§ прізвища до імен та імен по батькові;
• деякі складні слова, утворені з двох
іменників: плащ-палатка, будинок-
музей, вагон-ресторан, стоп-кран;
• сполучення синонімів та антонімів:
путь-дорога, стежки-доріжки, рід-
плем’я, імпорт-експорт, купівля-
продаж;
• асоціативні сполучення: хліб-сіль,
батько-мати, жар-птиця.
Такі словосполучення не розчленовуються на
підпорядковуване і підпорядковане, а ви-
ступають одним членом речення.
Правопис прикладок. Прикладка
може стояти перед означуваним сло­
вом або після нього. Залежно від цьо­
го прикладка з означуваним словом
може писатися через дефіс або без
нього.
Дефіс ставимо:
І Якщо пояснюване слово й непоши-
рена прикладка, що стоїть у препо­
зиції, є загальними назвами:
мати-трудівниця, дівчина-красу-
ня, думи-мрії, театр-студія, поїзд-
експрес, художник-пейзажист, учи-
мель-фізик, тест-програма.
2-Якщо прикладкою виступає влас­
на назва, яка стоїть перед означу­
ваним словом:
В Путивлі-граді вранці-рано
Співає, плаче Ярославна.
Т. Шевченко.
Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
П. Тичина.
3. Якщо прикладка входить до скла­
ду терміна:
заєць-русак, льон-довгунець, па-
вуктарантул, жук-короїд, змія-
стріла.
4. Якщо прикладка характеризує
особу за національністю, про­
фесією, віком, місцем проживання
й стоїть після означуваного слова:
вчений-селекціонер, дівчина-агро-
ном, хлопець-підліток, інженер-
конструктор.
5. В інших випадках, коли не можна
встановити, яке значення ширше,
а яке вужче, прикладку, як прави­
ло, пишемо через дефіс:
поет-романтик і романтик-поет,
народи-брати і брати-народи.
Дефіс не ставимо:
1. Якщо прикладкою є власна назва,
що стоїть після загального іменника:
місто Черкаси, річка Десна, гора
Говерла, станція Фастів;
Я хочу на озеро Свитязь, в туман
таємничих лісів (Л. Костенко).
2. Якщо прикладка означає видове
поняття й стоїть після означувано­
го слова (родового поняття):
трава звіробій, слива угорка, ягода
малина, дерево каштан.
345
&
УКРАЇНСЬКА МОВА
3. Якщо прикладкою є загальноприй­
няті в побуті назви людей громадя­
нин, добродій, пан, товариш, ко­
мандир (перед загальною та влас­
ного назвою):
громадянине Козачук, добродію
Валентине, пане директоре, това­
ришу лікарю.
Пишемо в лапках:
1. Прикладки — символічні (умовні)
назви підприємств, організацій,
дитячих установ, магазинів, готе­
лів, кафе тощо:
фабрика «Киянка», садочок
«Веселка», універмаг «Україна»,
готель «Гопосіївс ький», кафе
«Бригантина».
Примітки.
1. Якщо назви організацій, підприємств
чи установ як прикладки поєднуються з
підпорядковуваними іменниками за допо­
могою слів імені, пам’яті, то прикладка в
лапки не береться:
бібліотека імені В. Вернадського, конфе­
ренція присвячена пам’яті М. Гру-
шевського.
2. Назви річок, озер, міст, сіл, автобус­
них і залізничних маршрутів у лапки не
беруться:
річка Південний Буг, озеро Балатон,
місто Жовті Води, поїзд Київ-Ужгород,
автобус Київ-Миргород,
але: назви станцій метро — у лапках:
станція «Хрещатик», станція «Палац
«Україна»».
3. Якщо назви річок, озер, міст уживають­
ся як умовні назви підприємств, установ,
організацій, то їх пишемо в лапках:
кінотеатр «Київ», готель «Дніпро».
346
2. Прикладки — назви газет, жур­
налів, творів мистецтва:
газета «Літ ерат урна Україна»
журнал «Д ивослово», картина
«Місячна ніч на Д ніпрі»,
3. Прикладки — назви спортивних
товариств, клубів, команд:
футбольна команда «Динамо»,
спортивне товариство «Буре­
вісник».
4. Прикладки — назви пароплавів,
поїздів-експресів:
теплохід «Славут ич», поїзд-екс-
прес «Карпати».
Узгодження прикладок:
Прикладки — назви міст узгоджують­
ся в усіх відмінках з родовою назвою:
місто Київ — міста Києва, місту
Києву…
Проте в географічній та військовій
літературі назва міста зберігає форму
називного відмінка:
місто Київ — міста Київ, місту
Київ…
Зберігають форму називного від­
мінка й прикладки — власні назви
гір, озер, станцій, планет:
на горі Говерла, на озері Байкал, до
станції Жмеринка.
Узгоджені конструкції типу на горі Го­
верлі, на озері Байкалі — характерні
лише для пісенно-поетичного жанрУ-

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.