Новий довідник: Українська мова. Українська література

Однорідні і неоднорідні означення

загрузка...

Означення бувають однорідні і не­
однорідні. Залежно від цього між ни­
ли ставляться або не ставляться
розділові знаки.
Однорідними треба вважати:
1.Означення, що характеризують
предмет з одного боку (кольору,
розміру, якості, смаку, температу­
ри) і між ними можна вставити
сполучник і:
Красива осінь вишиває клени чер­
воним., ж овт им, срібним , золо­
тим (Л. Костенко ).
Каштани в ранок сивий, попеляс­
тий шуміли над твоїм вікном
(Б.-І.Антонич ).
2. Означення, що вказують на спорід­
нені ознаки одного предмета або
автор їх об’єднує своєю оцінкою
(позитивною чи негативною); пере­
даються інтонацією переліку:
І пада сніг лапатий, волохатий
спокійно й величаво над селом
(М. Рильський ).
Спить натомлене місто мирним,
лагідним сном (Д. Л уценко).
Над морем піднімались високо в небо
дикі стрімкі скелисті гори (І. Не-
чУй-Левицький ).
Запашна, співуча, гнучка і мило­
звучна, сповнена музики і квіткових
пахощів — рідна мова ( О. Гончар).
■Художні означення, тобто епітети
(Досить, щоб епітетом було хоч би
°Дне означення в ряду однорідних):
Холодний, колючий віт ер гнав
низько над землею важкі, олив’яні
хмари (В. Кучер).
Густа, медова теплота високі на­
лила жита (М. Рильський).
Вітер стугонів у голом у, холодно­
м у гіллі, низько над садом пливли
чорні хмари (В. Дрозд).
Прямо над нашою хатою проліта­
ють лебеді. Вони летять нижче роз­
патланих, обвислих хмар і стру­
шують на землю бентежні звуки
далеких дзвонів (М. Стельмах).
4. Означення, які стоять після означу­
ваного слова, особливо в тих випад­
ках, коли перед ним уже є означен­
ня (тобто відокремлені означення):
Люблю я бистрину життя, прозору,
поривну, глибоку (Д. П авличко).
Твої очі — як те море, супокійне,
світляне (І. Франко).
Линув дощ, рясний, веселий, бла­
годатний… (Г. Тютюнник).
5. Означення, якщо друге означення
пояснює перше (між ними можна
вставити слова тобто, а саме):
Візьми інш у, білу сорочку (з а ­
мість цієї, що не біла).
Але:
Візьми іншу білу сорочку (замість
цієї, що теж біла).
6. Означення, що стоять поруч —
перше непоширене (прикметник),
друге поширене (дієприкметнико­
вий зворот):
Йде весна запашна, квітами-пер-
лами закосичена (П. Тичина).
359
УКРАЇНСЬКА МОВА
Ніч розкидала над селом своє
темне, встелене зорями шатро
(М. Стельмах).
Рівний, залитий сонцем степ од­
разу принишк (О. Гончар).
Сірий, припорошений весняною
пилюкою степ збігає на південь і
стигне там голубим маревом
(Г. Тютюнник).
Але:
Якщо означення, виражене діє­
прикметниковим зворотом, стоїть
перед означенням, вираженим
прикметником, то такі означення
не утворюють однорідного ряду й
кома між ними не ставиться:
Припорошений весняною пилюкою
сірий степ збігає на південь…
7. Як правило, однорідними є узго­
джене і неузгоджене означення:
З ластівками прокидався яблуне­
вий, у білих накрапах сад
( М. Стельмах ).
Усі інші означення будуть неод­
норідними (характеризують предмет
з різних боків: розмір і матеріал, вага
і розмір, час і належність тощо):
Ви знаєте, як липа шелестить у
місячні весняні ночі? (П. Тичина).
Нічка на землю упала синім про­
зорим серпанком (М. Вороний).
Ніч широким вороним крилом без­
шумно обгорнула степ (М.Драй-
Хмара).
Жайворонок купався у свіжому
ранковому повітрі (В. Собко).

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.