Означення бувають однорідні і не
однорідні. Залежно від цього між ни
ли ставляться або не ставляться
розділові знаки.
Однорідними треба вважати:
1.Означення, що характеризують
предмет з одного боку (кольору,
розміру, якості, смаку, температу
ри) і між ними можна вставити
сполучник і:
Красива осінь вишиває клени чер
воним., ж овт им, срібним , золо
тим (Л. Костенко ).
Каштани в ранок сивий, попеляс
тий шуміли над твоїм вікном
(Б.-І.Антонич ).
2. Означення, що вказують на спорід
нені ознаки одного предмета або
автор їх об’єднує своєю оцінкою
(позитивною чи негативною); пере
даються інтонацією переліку:
І пада сніг лапатий, волохатий
спокійно й величаво над селом
(М. Рильський ).
Спить натомлене місто мирним,
лагідним сном (Д. Л уценко).
Над морем піднімались високо в небо
дикі стрімкі скелисті гори (І. Не-
чУй-Левицький ).
Запашна, співуча, гнучка і мило
звучна, сповнена музики і квіткових
пахощів — рідна мова ( О. Гончар).
■Художні означення, тобто епітети
(Досить, щоб епітетом було хоч би
°Дне означення в ряду однорідних):
Холодний, колючий віт ер гнав
низько над землею важкі, олив’яні
хмари (В. Кучер).
Густа, медова теплота високі на
лила жита (М. Рильський).
Вітер стугонів у голом у, холодно
м у гіллі, низько над садом пливли
чорні хмари (В. Дрозд).
Прямо над нашою хатою проліта
ють лебеді. Вони летять нижче роз
патланих, обвислих хмар і стру
шують на землю бентежні звуки
далеких дзвонів (М. Стельмах).
4. Означення, які стоять після означу
ваного слова, особливо в тих випад
ках, коли перед ним уже є означен
ня (тобто відокремлені означення):
Люблю я бистрину життя, прозору,
поривну, глибоку (Д. П авличко).
Твої очі — як те море, супокійне,
світляне (І. Франко).
Линув дощ, рясний, веселий, бла
годатний… (Г. Тютюнник).
5. Означення, якщо друге означення
пояснює перше (між ними можна
вставити слова тобто, а саме):
Візьми інш у, білу сорочку (з а
мість цієї, що не біла).
Але:
Візьми іншу білу сорочку (замість
цієї, що теж біла).
6. Означення, що стоять поруч —
перше непоширене (прикметник),
друге поширене (дієприкметнико
вий зворот):
Йде весна запашна, квітами-пер-
лами закосичена (П. Тичина).
359
УКРАЇНСЬКА МОВА
Ніч розкидала над селом своє
темне, встелене зорями шатро
(М. Стельмах).
Рівний, залитий сонцем степ од
разу принишк (О. Гончар).
Сірий, припорошений весняною
пилюкою степ збігає на південь і
стигне там голубим маревом
(Г. Тютюнник).
Але:
Якщо означення, виражене діє
прикметниковим зворотом, стоїть
перед означенням, вираженим
прикметником, то такі означення
не утворюють однорідного ряду й
кома між ними не ставиться:
Припорошений весняною пилюкою
сірий степ збігає на південь…
7. Як правило, однорідними є узго
джене і неузгоджене означення:
З ластівками прокидався яблуне
вий, у білих накрапах сад
( М. Стельмах ).
Усі інші означення будуть неод
норідними (характеризують предмет
з різних боків: розмір і матеріал, вага
і розмір, час і належність тощо):
Ви знаєте, як липа шелестить у
місячні весняні ночі? (П. Тичина).
Нічка на землю упала синім про
зорим серпанком (М. Вороний).
Ніч широким вороним крилом без
шумно обгорнула степ (М.Драй-
Хмара).
Жайворонок купався у свіжому
ранковому повітрі (В. Собко).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Розділові знаки при узагальнювальних словах
Наступна: Відокремлені члени речення