Новий довідник: Українська мова. Українська література

Відокремлені обставини

загрузка...

Відокремлені обставини можуть б у*
ти виражені одиничними дієприслів
никами, дієприслівниковими звороте
ми та іменниками з прийменниками-
Гоаматика: морфологія, синтаксис
Відокремлення обставин, вираже-
ях дієприслівниковими зворотами
одиничними дієприслівниками
і Обставини, виражені дієприслів­
никовими зворотами, відокремлю­
ються завжди:
А зорі падають і гаснут ь,
Не долет івш и до зем лі.
Невже і я от ак завчасно
Впаду, погасну, промину,
До душ людських не докричавшись,
їх не розкри вш и т аїну?
Б. М озолевський.
Не кинувш и у глиб надійний
якір,
Пливу й пливу повз береги краси.
Є. М аланюк.
На ж иттєві йдучи видноколи,
Не розтратьте найкращих
чуттів.
Будьте гідні рідної школи,
Будьте гідні своїх вчителів.
Б. М ельничук.
Примітки.
1. Якщо два дієприслівникових звороти
3 єднані неповторюваними єднальними або
розділовими сполучниками, то кома між
ними не ставиться:
Весняний вітер нетерпляче зітхає,
оббігаючи узлісся та розвіваю чи гілля
плакучій березі (Леся Українка).
Тихий сон ст уляє вії,
розігнавши давні м рії
і отопивши їх в журбі.
Г. Чупринка.
2. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть
Після сурядного сполучника і, то в усному
мовленні між сполучником і зворотом пау­
зи немає, але на письмі кома ставиться,
щоб указати на початок звороту:
Сніг іде
І, сяйво розсіваючи бліде,
Зволожує афіші і обличчя.
І. Жиленко.
Навшпиньках підійшов вечір,—
Засвітив зорі, послав на травах
тумани
І, на вуста поклавши палець, ліг.
П. Тичина.
3. Дієприслівник і дієприслівниковий
зворот, які стоять після сполучника, відді­
ляються від нього комою тоді, якщо їх
можна переставити в інше місце:
Не може при добрі той жить.
Хто хоче злу й добру служить.
Бо, хтівши догодить обом,
Він швидко стане зла рабом.
І. Франко.
А як все те не поможе.
Дай йому євшана-зілля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу рідного привілля.
М. Вороний.
Цілий день в мою кімнату
Сонце не дивилось,
А, заходячи за хату.
На стіні відбилось.
О. Журлива.
2. Відокремлюються обставини, вира­
жені одиничними дієприслівниками.
Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала.
Свою журбу переливала
В свою дитину.
Т. Шевченко.
Поволі з вечірніх туманів земля,
засинаючи, п’є (Т. Осьмачка).
УКРАЇНСЬКА МОВА
Чекає ратая, паруючи, чорнозем
( М. Рильський ).
Надбіг і майже відбігає вже, не ог­
лядаючись, кучерявий червень
(Є. Кротевич).
———————————————-УВАГА!
Якщо одиничний дієприслівник указує на спосіб
виконання дії (наближається до прислівника) і
стоїть зразу ж після дієслова-присудка, то він не
відокремлюється:
Ідуть співаючи (як?) дівчата. Бійці сиділи }3 і
димавшись (як?).
Говорити не димаючи (як?) — все одно, що
стріляти не ділячись (як?) ( Сервантес).
Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися лежачи
(як?) на зоряне небо (О. Довженко).
Відокремлення обставин, вираже­
них сполученням іменників з при­
йменниками
1. Відокремлюються незалежно від
позиції в реченні обставини допус-
ту, виражені іменником з прий­
менником незважаючи на:
Незважаючи на ранню пору, то в
одному кінці, то в іншому зривалася
пісня (О. Гончар).
2. Звороти зі словами у зв’язку з, за­
лежно від, згідно з, відповідно до,
завдяки, за згодою та ін. відокрем­
люються зрідка, за бажанням авто­
ра. Це залежить від того, наскіль­
ки зворот поширений, чи є в ньому
додаткове обставинне значення,
яка його стилістична функція:
Усупереч зовнішній легковажнос­
ті, Люба напрочуд чесно уміла
зберігати таємниці (О. Гончар).
Не відокремлюються:
1. Дієприслівникові звороти фразео
логічного типу:
Працювати не покладаючи рук
Бігти не чуючи ніг.
Сидіти склавши руки.
2. Дієприслівникові звороти із част­
ками тільки, лише:
Я зможу вам відповісти лише зва­
живши все.
3. Дієприслівникові звороти, утворе­
ні дієприслівниковим і сполучним
словом який у складі підрядної
означальної частини складнопід­
рядного речення:
Українська народна творчість —
це світ, поринувши в який стаєш
духовно багатим (3 підручника).
4. Дієприслівниковий зворот чи оди­
ничний дієприслівник, який почина­
ється підсилювальною часткою і (й):
Можна розпочинати екскурсію і не
чекаючи великої кількості гостей.
Іду без втоми і вагання і не
схиляючи чола (Є. Летюк).
І відділившись від юрби,
Загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця, два голуби,
Співзвучно й тужно затріпочуть.
Б.-І.Антонич.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.