Вставними називають слова або
словосполучення, які виражають
і ставлення мовця до висловлюваної
ним думки.
Вони не несуть нової інформації а
лише певним ЧИНОМ ОЦІНЮЮТЬ, УТОЧ­
НЮЮТЬ основне повідомлення.
Маємо інформацію: Бузок уже від­
цвів. За допомогою вставних слів цій
думці можна надати різних смисло­
вих відтінків:
Бузок, напевно, уже відцвів. Бузок
на жаль, уже відцвів. Бузок, по-мо­
єму, уже відцвів. Бузок, кажуть, уже
відцвів. Здається, бузок уже відцвів.
Вставні слова та словосполучення не
є членами речення. Вимовляються во­
ни з особливою інтонацією: прискоре­
ним темпом, зниженим або підвищеним
голосом і відповідно до цього виділя­
ються на письмі розділовими знаками:
На жаль, світ побудований так, що
щастя людства здобувається ціною
чиїхось страждань (О. Довженко).
Що не кажіть, а сотворіння світу
Таки своє у кожного митця.
В. Бровченко.
Чи справді так було,
Чи, може, хто збрехав
(хто ворогів не мав!),
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Л. Глібов.