1. Вставні слова й словосполучення
виділяються комами:
З літами, що там не кажіть,
Стаєш куди мудрішим.
Граматика: морфологія, синтаксис
Цехай мені і не щастить,
Аби щастило іншим.
О. Підсуха.
Я готовий наступного ранку —
На Памір, на Таймир чи в село,
Тільки в старість, молю до
останку,
Щоби жодних доріг не було.
С. Крижанівський.
І зрозумієш, певна річ,
Що ранок вечора мудріший,
Коли просидиш цілу ніч
З гіркими думами у тиші.
Л. Талалай.
УВАГА!
1. С лово нареш т і є вставний, я кщ о вказує на
зв ‘я зо к д ум ок або вживається дл я виділення
того, щ о з’являється після всього. При цьом у
м ож на поставити слова « і щ е», « кр ім т ого»:
І ось, нареш т і, верш ина (О. Г о т а р ).
Чекаю дня, коли со б і с к а ж у :
Оця строфа, нарешті, досконала.
Л. Кост енко.
Я кщ о ж це слово вживається із значенням
«під кінец ь», «після всього», воно ко м о ю не
відокремлю ється:
Злива три доби лют увала на полонинах
т а нареш т і вщ ухла (П. Загре бельний).
2. С лово взагалі виділяється лиш е тод і, ко л и
має значення «взагалі ка ж у ч и »:

РАЇНСЬКА МОВА
Взагвм підкова стала у горах коштов­
ністю (О. Гончар).
Я кщ о ж воно мас значення «в цілому», то
виступає членом речення і комою не відок­
ремлюється:
Вирішили взагалі не розпочинати
будівництва.
2. Два вставних слова відділяються
одне від одного комами:
Справді, може, вперше за цей рік
так часто, завмираючи, билося йо­
го серце (Н. Рибак).
Не знаю, чи побачу вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому
справа.
Л. Костенко.
3. Після сполучників перед вставни­
ми словами ставиться кома:
Стоять верби, опушені зеленень­
ким листям, і, здається, чують
сплески журавлиних сурем у підне­
бессі ( Є. Гуцало ).
Примітка. Сполучник а (рідше але) може
входити до складу вставної конструкції
( а може, а власне, а втім ), тоді від вставно­
го слова він комою не відділяється.
Зверніть увагу: якщо вставну конструкцію
випустити, то сполучник а буде зайвим:
Спасибі, дівчино, за добреє слово, а
може, ти любиш кого другого?
(Нар. те ).
Ми ввічливо люб1 явні, толерантні,
А втім, холодні, мов кришталь
в серванті.
Л. Скирда.
378
Але:
Чисте небо не налягало на гори
навпаки, своєю високою легкою сц
нявою довершувало, гармонійно до­
повнювало їх (О. Гончар).
4. Комою не відокремлюються встав­
ні слова, що стоять на початку або
в кінці відокремленого звороту:
Студентка, очевидно знаючи від­
повідь на білет, перестала хви­
люватися.
Вранці, очевидно о восьмій годині
ми зустрінемося.
Якщо ж вставні слова стоять у се­
редині відокремленого звороту, то
виділяються комами:
Суворою лінією стоять в степу
сторожові могили, насипані, мо­
же, татарвою, а може, волелюб­
ним козацтвом (Г. Тютюнник).
5. Слова проте, однак, одначе бува­
ють вставними тільки в середині
речення:
Всесвіт, однак, нерухомим здаєть­
ся, якщо не рахувати істот, що
наділені здатністю власного розу­
му (М. Зеров ).
З борців насміхалася доля,
Зростала, проте, їх громада.
П. Грабовський.
Між однорідними членами речен­
ня та у складносурядному реченні
— це протиставні сполучники, пе­
ред якими завжди ставиться кома:
Мовчазною, проте загрозливою
тишею їх привітав ліс. Навчання важке, проте плід його
солодкий (Нар. те.).
6 Часом після переліку однорідних
членів речення може стояти вставне
слово, яке передує узагальнювально-
м у . Тоді перед вставним словом ста­
виться тире, а після нього — кома:
І вечір, і тиша, і сині тіні на снігу
— одним словом, все те було су­
мирне й таємниче (Н. Рибак).