Вставні слова
(виділяються комами):
1. Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон
побачу… (Т. Шевченко).
2. Він, навпаки, нічого не хоче робити.
3.Метеором огнистим ударив в дніпровські
степи і, здавалось, — вріс (Є. Маланюк).
4. Буває, часом сліпну од краси (Л. Костенко).
5. Кажуть, мудрість приходить з роками.
6.0, правда, знали ми в ту мить, кому
сміється ніч і сяє… (Олександр Олесь).
7. Ця пісня в душі моїй, знаю, бринить, на­
че напнута туго струна (Л. Перво-
майський ).
8.Душа, справді, у мене досі була холодна,
бо не світило їй сонце (М. Стельмах).
9.0рфей, до речі, також був фракієць
(Л. Костенко).
ШВидно, ми не поїдемо на екскурсію.
Члени речення
(не виділяються конами):
1. Всяке трапитися може на довгим віку.
2. Він робить усе навпаки.
3.Авже здавалось, що живого нерва… не бу ї
ло в мені! (Л. Костенко ).
4. На жаль, чудес на світі не буває.
5. Люди кажуть, що мудрість приходить з
роками
6. Мужича правда єсть колюча, а панська
на всі боки гнуча (І. Котляревський).
7. Я знаю тільки одне право — право на
щастя (Леся Українка ).
8. Мовчання справді ненависне. Але ж .мов­
чать лише раби (П. Перебийніс).
9. Ці слова сказані до речі.
ШВидно шляхи полтавськії і славну /7ол-
таву (І. Котляревський )._