Складним називають речення, ут­
ворене з двох чи кількох простих ре­
чень, що об’єднані в одне ціле за
змістом та інтонацією:
Душа летить в дитинство,
як у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там.
Л. Костенко.
380
Грама тика: морфологія, синтаксис
Тут дві граматичні основи, тому ре­
чення складне.
Цроліта дитинство, та у спадок
Зостається пісня, повна згадок,
Пам’ять зостається назавжди.
В. Вихрущ.
Це речення теж складне, бо має три
предикативні центри.
Частини складного речення утво­
рюють єдине ціле — синтаксичну оди­
ницю вищого, ніж просте речення,
рівня.
Компоненти складного речення
простими реченнями називають умов­
но. Хоч вони структурно подібні, але,
об’єднуючись у складне, втрачають
свою смислову самостійність та інто­
наційну завершеність, які характерні
для простого речення.
Складне речення, у якому лише
дві частини, називають двокомпо­
нентним:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
А. Малишко.
Складне речення, у якому більше
двох частин, називають багатоком­
понентним:
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Д. Павличко.
Залежно від мети висловлювання
складні речення, як і прості, поділя­
ють на:
• розповідні:
У кожного з нас є той найдорож­
чий у світі берег, від якого почина­
ється наша дорога в життя і ку­
ди ми не завжди повертаємось
(І. Цюпа );
• питальні:
Де ж та доля, де та правда,
Що ми дожидали?
Де ж той схід ясного сонця.
Що пророкували?
М. Рильський;
• спонукальні:
Благословенна будь, родино,
Де в згоді сестри і брати.
М. Ткач.
Як і прості речення, складні мо­
жуть бути емоційно забарвленими —
окличними:
Яким теплом і лагідним родинним
затишком, якою добротою та ма­
теринською ласкою віє від тебе,
рідна хато! (І. Цюпа ).
Складні речення утворюються з
предикативних частин, за будовою
подібних до простих речень: дво­
складних і односкладних, які бува­
ють поширеними і непоширеними,
повними і неповними, ускладненими
і неускладненими.
Жити серед людей — все одно що
ходити в казковому саду1, де нав­
381
УКРАЇНСЬКА МОВА
коло тебе найтонші пелюстки кві
тів з тремтячими краплинами роси2,
і треба так іти і так доторкува­
тися до квітів\ щоб не впала жод­
на крапля4 (В. Сухомлинський ).
У наведеному складному реченні:
перше просте речення — двоскладне,
поширене, повне, неускладнене; дру­
ге — двоскладне, поширене, неповне,
неускладнене; третє — односклад­
не, поширене, повне, ускладнене
однорідними членами речення;
четверте — двоскладне, поширене,
повне, неускладнене.