Схема розбору:
1.Запишіть речення.
2. Визначте й підкресліть граматичні
основи, другорядні члени речення,
позначте частини мови, якими во­
ни виражені.
3. Охарактеризуйте речення за метою
висловлювання та інтонацією (роз­
повідне, питальне, спонукальне;
окличне чи неокличне).
4. Визначте кількість простих ре­
чень, що входять до складного.
389
УКРА ЇНСЬКА МОВА
5. З’ясуйте засоби зв’язку та смисло­
ві відношення між простими у
складносурядному.
6. Накресліть схему речення, пам’я­
таючи, що кожне просте синтак­
сично рівноправне речення умовно
позначаємо квадратними дужка­
ми, а сполучники сурядності ста­
вимо між дужками.
[ —
[=], але [=];
Не то [— =], не то [— =].
7. Поясніть правила вживання розді­
лових знаків, назвіть пунктограми.
8. Охарактеризуйте кожне просте ре­
чення (за схемою).
Зразок:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
Т. Шевченко.
Це розповідне неокличне речення,
що складається з чотирьох простих
речень, поєднаних сполучниками
сурядності а, і.
Граматична основа першого речен­
ня — не буде (односкладне, безосо­
бове); другого — буде син, третього —
буде мати, четвертого — будуть
люди. 2-е і 3-є — двоскладні, непоши-
рені, 4-е — двоскладне поширене.
Смислові відношення між простим
реченням — протиставно-єднальні.
Схема: І [=], а [= — ], і [= —], і [= — ].
Між простими реченнями ставимо
коми; перше просте речення ускладне­
не відокремленою непоширеною прик­
ладкою: врага (якого?) супостата.
Далі йде синтаксичний розбір
кожного простого речення за схемою
аналізу простого речення.