Складнопідрядним реченням з під
рядним причини називають речення,
у якому підрядна частина вказує на
причину того, про що йдеться в го
ловному реченні, і відповідає на пи
тання чому? через що? з якої причини?
Підрядні реченя причини поясню
ють головне речення в цілому і при
єднуються до нього сполучниками бо,
тому що. через те що, оскільки, від
того що, позаяк:
Не зневажай душі своєї цвіту,
Бо з нього виросло кохання наше.
Не гідна ти дочкою лісу зватись,
Бо в тебе дух не вільний, лісовий
А хатній, рабський.
Я щастя не маю і в мріях не бачу
Бо іншії мрії у серці ношу,
З те. Лесі Українки.
Підрядні речення зі сполучником
бо завжди стоять тільки після голов
ної частини:
Душа летить в дитинство,
як у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там.
Л. Костенко.
Сполучник бо може стояти на по
чатку нового речення, оскільки при
чина може бути висловлена окремо
від наслідку. У таких випадках спо
лучник бо набуває додаткового при
єднувального значення:
І так необхідно, щоб кожен щомиті
світився для когось! Бо так необач
но себе лише гріти (А. Листопад).
Підрядні причини з іншими спо
лучниками можуть стояти й перед го
ловним реченням і після нього:
Пильнуй, мій сину, заповіді батька
твого, не відкидай повчання матері
твоєї, позаяк навчання і є світло.
Оскільки дражливе слово викли
кає лютощі, людина гаряча здій
має сварку.
Людина лагідна незгоду втихоми-
ряє, тому що розважлива відпо
відь гасить гнів.
Ніколи не прагни товариства лю
дей злих, через те що серця їхні
привчені до насильства (3 Біблії)-
404
Граматика: морфологія, синтаксис
Складені сполучники тому що, тим
що, через те що, затим що можуть
розчленовуватися або стояти в підряд
ному реченні. При розчленовуванні
цих сполучників на дві частини слова
тому, тим, затим, через те входять
до складу головного речення й викону
ють роль співвідносних слів, а підряд
не з’єднується з ним сполучником ЩО.’
Земля прекрасна тому, що на ній
живуть дзвінкоголосі малюки
(Ю. Бедзик).
А через те, що в них була тільки
латка землі, ніхто довго не слав
старостів (М. Стельмах ).
На морі ставало темно, тому що з
берега насувала важка чорна хмара
(О.Донченко ).
Причиновий сполучник затим що
в сучасній літературній мові майже
не вживається. Він засвідчений зде
більшого в художніх творах XIX ст.:
А більший меншого тусає та ще й
б’є, затим що сила є (Л. Глібов).
Підрядні причинові частини мо
жуть приєднуватися до головної і за
допомогою сполучника що, особливо
тоді, коли в головному реченні гово
риться не про дію, а про стан:
Щасливий я, що народився на тво
єму березі [Десни], що пив у неза
бутні роки твою м’яку, веселу, си
ву воду (О. Довженко).
Тільки смутно, що не можеш ти
своїм життям до себе дорівнятись
(Леся Українка).
В обох реченнях присудок (щасли
вий, смутно) вказує не на дію, на
стан. До підрядних частин ставимо
питання чому? з якої причини?
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.