Новий довідник: Українська мова. Українська література

Пряма мова розривається словами автора

1.Пряма мова — одне речення:
УВАГА!
Якщо слова автора стоять у середині прямої мо­
ви, то лапки ставляться тільки двічі — на почат­
ку і в кінці прямої мови.
«П, — а, — п».
Якщо на місці розриву прямої мо­
ви не повинно стояти жодного роз­
ділового знака або повинна стояти
кома, крапка з комою, двокрапка чи
тире, то слова автора виділяються з
обох боків комою й тире, а після них
перше слово пишеться з малої букви:
« Ходімо у весну, — нам річка ска­
зала, — бо крига вже скресла і пле­
со заграло» (А. Мойсієнко).
«Н і, не клич мене, весно, — казала
я їй, — не чаруй і не ваб надаремне.
Що мені по красі тій веселій,
ясній? В мене серце і смутне, і
темне» ( Леся Українка).
2. Пряма мова — кіЛЬка
речень:
Якщо на місці розриву повинен
стояти знак питання, знак оклику
три крапки, то ці знаки зберігаються
а після них ставиться тире; після слів
автора ставиться крапка й тире, а
друга частина прямої мови почи­
нається з великої літери.
«П.,. — а. — П».
«Яка ти розкішна, земле… — дума­
ла Маланка. — Весело засівати
тебе хлібом, прикрашати зелом>|
( М. Коцюбинський ).
«Так буде краще. Прощайте… –
якось терпко прошепотіла вона,
підводячись. — Я буду носити вас в
душі» (В. Винниченко).
«П ! — а. — П ».
«Синку, кріпися! — мені ти твер­
дила. — Адже ж не паном родився
ти чей! Праця, що в гріб мене вчас­
но вложила, та лиш тебе доведе до
людей» (І. Франко).
«П ? — а. — П ».
«Хіба ж, дівчино, можна так пізно
ходити? — сказав з докором, з Щ
гою і для чогось, як на свідка, ЯЦ*
нув головою на місяць. — Уже оН
скоро перші півні заспіваю
(М . Стельмах ).
Якщо на місці розриву повийН
стояти крапка, то перед словами аВ
тора ставиться кома й тире, а пі°
434
Граматика: морфологія, синтаксис
них — крапка й тире; друга частина
прямої мови пишеться з великої літери.
«П , — а. — П ».
«У нас була, як рожа цвіла, а тепер
така стала, як квітка зов’яла, —
сказала Балашиха словами пісні,
роздивляючись на свою дочку. — Чо­
го ти, дочко, зблідла та неначе пи­
лом припала? І голос твій став та­
кий тихий та смутний» (І. Нечуй-
Лееицький ).
«Тобі оддихать, сил набратись
треба, — казав мій друг. — Тепер
же на селі жовтіє листя в сонному
спокої, і павутина сяє по ріллі, і
трави плачуть срібною росою»
(М. Рильський ).
Якщо одна частина слів автора сто­
сується першої частини прямої мови,
а друга — другої, що стоїть після слів
автора, то перед другою частиною
прямої мови ставиться двокрапка і
тире, а перше слово прямої мови
пишеться з великої літери.
«П (!?…) — а: — П ».
сказав + додав
«Чи бачили таке! — сказав
батько і, помовчавши, додав: — Го­
товий хлібороб, одним словом»
(А. Г олов ко ).
Я спитавсь колись у батька: «Ви
скажіть мені, на щирість, що най­
тяжче ранить серце?» — і почув:
«Несправедливість» (М. Нагнибіда).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.