Замінюючи пряму мову непрямою,
треба пам’ятати:
1. У непрямій мові змінюють особу
займенників і дієслів відповідно до
особи, від імені якої тепер переда­
ється чуже висловлювання (зай­
менники й дієслівні форми 1-ої та
435
УКРА ЇНСЬКА МОВА
2-ої особи (я, ти, ми, ви) заміню­
ються формами 3-ої особи ( він, во­
на, воно, вони )):
Василь Сухомлинський, звертаю­
чись до школяра, наголошував:
«Хоча б над тобою було сто вчи­
телів — вони будуть безсилі, якщо
ти не зможеш сам змусити себе до
праці і вимагати її від себе». — Ва­
силь Сухомлинський у звертанні
до школяра наголошував, що хоча б
над ним було сто вчителів — вони
будуть безсилі, якщо він сам не
зможе змусити себе до праці і не
вимагатиме її від себе.
2. У реченнях з непрямою мовою зай­
менники й прислівники стають
сполучними словами, а питальні
частки — сполучниками:
Учитель запитав: «Хто поїде на
екскурсію?» — Учитель запитав,
хто поїде на екскурсію.
Учитель запитав: «Поїдете на
екскурсію?» — Учитель запитав,
чи поїдемо на екскурсію.
Питання, передане прямою мовою,
— пряме питання, а непрямою —
непряме питання. Зверніть увагу,
що після непрямого питання в
кінці речення ставимо крапку, а не
знак питання:
«Чи є що золота дорожче на зем­
лі?» — у мудреця спитали люди.
( М. Познанська ) — У мудреця спи­
тали люди, чи є що на землі дорож­
че від золота.
3. Непряма мова точно не відтворює
чужої мови, а передає її лише за­
гальний зміст. Тому такі елементи
живого розмовного мовлення, як
вигуки, вставні слова, частки вза­
галі не входять до прямої мови, а
звертання або опускають, або роб­
лять підметами чи додатками:
«Мамо, чи кожна пташина у вирій
на зиму літає?» — в неньки спи­
тала дитина (Леся Українка). —
Дитина спитала в неньки, чи кож­
на пташина у вирій на зиму літає.
Мене навчала мати ще колись:
«Як виростеш, моя мала дитино,
то мудрим будь і мужнім будь в
житті» (А. Малишко). — Ще в ди­
тинстві мене навчала мати, як
виросту, бути мудрим і мужнім у
житті.
4. Якщо пряма мова складається з
кількох речень, то при заміні її
непрямою утворюється багатокоМ’
понентне складне речення:
Василь Сухомлинський ще в 60ті
роки з тривогою відзначав: «Мене
непокоїть думка про моторошно
прикрий розрив між освітою й ви­
хованням, знаннями й вихо
ваністю. «Знання без виховання
— це меч у руках божевільного» -Я1
слова Менделєєва я б написав вел
кими літерами і повісив би в
кожній школі на найвидніи10
місці». — Василь СухомлинсьКії
ще в 60-ті роки з тривогою відзн
436
Гоаматика: морфологія, синтаксис
чае, що його непокоїть думка про
моторошно прикрий розрив між
освітою й вихованням, знаннями й
вихованістю. Слова Менделєєва
про те, що знання без виховання —
це меч у руках божевільного, він на­
писав би великими літерами і
повісив би в кожній школі на най-
виднішому місці.
5. Іноді речення з прямою мовою при
заміні непрямою стає простим:
«Спасибі тобі за красиву леген­
ду», — сказав я дівчині (Т.Масен-
ко). — Я подякував дівчині за кра­
сиву легенду.
Примітка. Буваю ть в ипад ки , коли пря­
му мову недоцільно зам іню вати непрямою,
бо при цьому спотворюється смисл сказано­
го. Наприклад:
У полі могила з вітром говорила:
«Повій, вітре буйнесенький, щоб я
не чорніла… Щоб по мені трава рос­
ла та ще й зеленіла» (Нар. те.).
ПОРІВНЯЙТЕ!
Різні способи передачі прямої мови непрямою:
«Геній — це один процент натхнення і
дев’яносто дев’ять процентів поту», — на­
полегливо наголошував учений Томас Едісон.
~~ На думку вченого Томаса Едісона, геній —
Че один процент нат хнення і дев’яносто
дев’ять процентів поту. — Учений Томас
Едісон наполегливо наголошував, що геній —
Че один процент натхнення і дев’яносто
девять процентів поту. — «Геній — це один
пРоцент натхнення і дев’яносто дев’ять про­
центів поти» (Т. Едісон).