Невласне пряма мова — це т. зв.
внутрішнє мовлення, яке передає ав
тор думками свого літературного ге
роя. Невласне пряма мова, або вільна
непряма мова, розділовими знаками
(лапками) не виділяється. Наприклад:
Махно цікавий слухати такі
історії. Не густо зустрінеш у
житті таких Яворницьких! За
тятий, видно, дід! Воскрешає сла
ву минулих віків, задля неї живе,
всьому світові поклав розповісти
про лицарів козацької республіки.
Цілі томи про ту козаччину пона
писував, всі перекази про запорозь
ких чаклунів-характерників по
збирав, і сам став як характер
ник. Нічого, кажуть, не боїться… І
самою поставою, кремезністю, ву
сами — живий запорожець!
І на Махна в сумовитім роздумі
дививсь [Яворницький]. Ти люди-
на-легенда, чому ж діла твої чорні?
Чому жадоба руйнацтва така ду
жа, така могутня в тобі? Чи світ
іде до того? До того, що на сцену
виступають тільки двоє — Руй-
нач і Будівник… Але знати б тобі:
зайнятий руйнуванням неминуче
деградує… ( О. Гончар).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Способи заміни прямої мови непрямою
Наступна: Діалог