Прислів’я та приказки належать
до малих жанрів усної народної твор
чості. Хоч вони й короткі, на один-
два рядки, але мають усі ознаки ху
дожньо довершених творів.
У прислів’ях та приказках відобра
жено багатовікову мудрість народу,
практичний досвід людини в різних
сферах її діяльності, різноманітні
явища суспільного життя й природи,
передано горе й радість людини, її
мрії та прагнення.
Прислів’я виникли дуже давно. Як
указує їхня назва, у житті вони вжи
ваються при слові, при розмові, наби
раючи в кожному окремому випадку
відповідного значення.
Прислів’я та приказки — це стійкі
афористичні вислови, що в стислій,
точній формі висловлюють думку про
певні життєві явища, людські вчин
ки тощо. Прислів’я містить заверше
ну думку, приказка висловлює думку
неповно, часто є частиною прислів’я.
Прислів’я:
Кров людська не водиця,
проливати не годиться.
Найшла коса на камінь: коса
не втне, камінь не піддасться.
Береженого Бог береже,
а козака шабля стереже.
Приказки:
Старість не радість, похорон
не весілля.
Або пан, або пропав — двічі
не вмирати.
Моя хата скраю — я нічого
не знаю.
Баба з воза — кобилі легше.
Кров людська — не водиця.
Найшла коса на камінь.
Береженого Бог береже.
Старість не радість.
Або пан, або пропав.
Моя хата скраю.
Баба з воза. ч.
Прислів’я — маленький п°еТ0д.
ний твір, що складається лише
456
Усна народна творчість
ного речення, яке може бути простим
(«За праве діло стій см іло», «Кожно
му мила своя сторона») або складним
(«Праця чоловіка годує, а лінь мар
нує», «Не лінуйся рано вставати, а
соромся довго спати», «Бджола мала,
ай та працює»).
Прислів’я змінюють свій зміст за
лежно від застосування. Більшість
прислів’їв можуть уживатися у двох
значеннях: прямому («Сам пропадай,
а товариша з біди визволяй», «Добре
роби, добре й буде») і переносному
(«Під лежачий камінь вода не тече»,
«Любиш кататися — люби й саночки
возити», «Який стук, такий і грюк»).
Тематично прислів’я охоплюють
усі сфери людської діяльності, будь-
яке життєве явище (дружбу, працю,
віру, війну, сім’ю, страх).
Про батьківщину: «Рідний край
~ земний рай».
Про дружбу: «Дружба та братство
Дорожчі за багатство».
Про працю: «Уперта праця все
переможе».
Про навчання: «Гарно вчити того,
хто хоче все знати».
Про людські вади: «Лукавий чоловік
на словах любить, а ділом губить».
Прислів’я влучні, виразні, ритміч-
Будова прислів’їв відзначається
симетричністю, поділом на частини,
Що римуються. Така милозвучність
прислів’їв допомагає легше запа-
м ятовувати й виголошувати їх, мова
відзначається стислістю, лаконічніс
тю, тут не тільки немає багатослів’я,
але часто випускаються члени речен
ня, необхідні в звичайній розмовній
мові:
Знає кума — знає півсела.
Прислів’я побутують в українській
словесності з найдавніших часів і не
втрачають своєї актуальності донині.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Родинно-обрядова творчість
Наступна: Загадки