Думи — це народні епіко-ліри4® 1
пісенні твори героїчного, рід®6
соціально-побутового змісту. Д°
ШИХ ДНІВ ДІЙШЛИ думи ХУІ-ХУИ ®
їхня тематика зумовлена епохою .
перервної всенародної боротьби з
земними загарбниками українсЬ
земель. Думи оповідають про п
ги народу чи його окремих преД
ників-героїв, що виступили на за
І своєї Батьківщини.
у думах переважає епічний (роз
повідний) елемент. Про це свідчать
фабульність, чітка побудова сюжету,
як правило, хронологічна послідов
ність подій. Та оповідь майже завжди
подається в ліричному освітленні,
чому сприяють широкі авторські
відступи, пейзаж ні замальовки,
проникнення у внутрішній світ ге
роїв, оспівування їхніх почуттів і
переживань.
Виконувалися думи речитативом
(протяжним наспівним промовлян
ням). Це була своєрідна форма декла
мації в урочистому, піднесеному
стилі. Драматизм виконання підси
лювався музичним супроводом на
кобзі (бандурі чи лірі).
Фабули та сюжети дум, як прави
ло, пов’язані з історичним минулим
народу, описують певні події, часто
конкретних осіб. Побудовані вони за
схемою епічних сюжетів, де є всі
складники: заспів, зав’язка, розви
ток дії, кульмінація, розв’язка. Сю
жет дум, як і в баладах, розгортаєть-
ся в напруженому двобої протилеж
них сил — добра і зла. Це, з одного
б°ку, козаки, охоронці рідної землі, а
3 Другого — вороги-нападники.
Для дум характерні риторичні за
питання, оклики, звертання: «зем-
Ле турецька», «віро бусурманська»,
«браття козаки запорожці», анафора
(єдинопочаток), найчастіше в думах
використовуються символи сокола-
козака, круків-ворогів, зозулі старої
матері, вдови та ін.
За змістом цей епічний жанр
поділяють на:
• думи про героїчну боротьбу укра
їнського народу проти турецько-та
тарських загарбників та про туре
цьку неволю (Х ІУ -Х У ст. — рання
козацька доба) — «Маруся Богус-
лавка*, «Утеча трьох братів з А зо
ва», «Самійло Кішка»;
• думи про героїчну боротьбу укра
їнського народу проти національ
ного поневолення (кін. X V I —
поч. XVII ст. — доба Хмельниччини
і Гетьманщини) — «Хмельницький
і Барабаш», «Молдавський похід
Хмельницького», «СмертьБогдана
і вибір Юрія Хмельницького*;
• соціально-побутові думи (кін.
XVII ст. — період Руїни) — «Удо
ва*, «Сестра і брат*, «Прощання з
родиною*, «Поворот сина з чужи
ни*, «Дума про сон».
«Дума про Самійла Кішку» — одна
з найвідоміших і найбільших ук
раїнських дум (390 рядків) з широко
розгорнутим епічним сюжетом. Ве
лика галера, на якій було 700 турків,
400 яничарів і 350 козаків-невіль-
ників пливла з турецького порту Тра
пезунда (найбільшого невільничого
ринку) до Козлова. Серед галерників
був запорізький гетьман Самійло
Кішка. Скориставшись випадком, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
коли всі турки та яничари зійшли на
берег, Самійло Кішка хитрощами
звільнився від кайданів, визволив
усіх побратимів-невільників. Козаки
вбили всіх турків, яничарів та їх
нього отамана Алкан-пашу, і на за
хопленій галері щасливо добралися
до Січі. У думі оспівується сміливість
і відважність Самійла Кішки, який,
незважаючи на 25-річну неволю та
тяжку працю галерника, залишився
патріотом Батьківщини, не «побу
сурманився».
Цей твір є «поетичним літописом»
української історії, відомості про
С. Кішку містять давні документи,
козацькі літописи (Величка, Гра-
б’янки, Самовидця).
Дума «Маруся Богуславка» описує
патріотичний учинок української
дівчини-полонянки, дружини туре
цького паші, яка за його відсутності
випустила з темниці козаків-невіль-
ників, хоч і знала, що може бути за
це жорстоко покарана.
Чи «дівка-бранка Маруся, попівна
Богуславка» історична постать? Як
що цей образ є художнім вимислом,
то він заснований на реальних фак
тах. У думі з історичною вірогідністю
змальовано долю вродливих полоня
нок, які (так твердять літописи та
усні перекази) часто ставали дружи
нами турецьких вельмож, навіть сул
танів (наприклад, Роксолана — гали
чанка з Рогатина — була дружиною
Сулеймана І). Маруся Богуславка в
пустила в’язнів у день найбільщОГо
християнського свята — Великодн
засвідчивши, що вона не втратила ду
ховного зв’язку з Батьківщиною
пам’ятає звичаї своїх предків.
Сюжет думи «Втеча трьох братів з
города Азова, з турецької неволі*
теж не прив’язаний до якогось істо
ричного факту. Він відображає типо
вий для того часу гостро драматич
ний епізод утечі з полону. Драматизм
думи посилюється тим, що троє ко
заків, які втікають з полону, — рідні
брати. Коней для втечі мають лише
старший та середульший брати, а
наймолодший — «піший пішаниця».
Це і є основним конфліктом твору, у
якому на передній план винесено мо
ральний аспект. Молодший брат
просить старших узяти його з собою.
Середній брат і взяв би його, та жорс
токий старший наказує покинути мо
лодшого в чистому полі напризволя
ще. Дума має кілька варіантів. За
першим, гинуть усі три брати (мен
ший помирає з голоду, старших Убй
ває турецька засідка). За другим
наймолодший гине, а старші брат
повертаються додому. За третім
гине наймолодший брат, а на
старшого після повернення
громада засуджує на смерть ^
бездушність. Ця дума важлива не
ШЄ ОПИСОМ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ)
І відображенням суспільних зак Усна народна творчість
українського народу, його системи
моральних цінностей.