Стрілецькі пісні. У середині
XIX ст. історична пісня поступається
іншим жанрам. Це сталося внаслідок
занепаду національної свідомості,
спричиненого чужинецьким пану­
ванням. Росія й Польща, загарбавши
українські землі, зробили все, Щ°°
придушити самобутню культуру аВ’
тохтонного населення. Тоді РоЛЬ
пісенно-історичного літопису стали
відігравати суспільно-побутові піс
(рекрутські, наймитські, заробіТ
чанські, емігрантські), які відтвор10
вали загальну картину української
життя.
Але як тільки з’явилася нова наД1
на визволення, український нар
знову творить героїчні пісні- & ^
більш им сп а ла хом національного
470
Усна народна творчість
мовияву була діяльність Українсь­
ких січових стрільців. Цей етап
вітчизняної історії чи не найповніше
відбився в героїко-поетичному епосі
Визвольних змагань першої полови­
ни XX ст. Стрілецькі пісні представ­
лені понад 400 текстами, серед яких є
твори героїко-патріотичного, балад­
ного, жартівливого характеру. Ці
пісні побутують як народні. Проте
більшість з них має конкретних ав­
торів — представників січового
стрілецтва. Науковці зараховують
значну частину стрілецького епосу до
пісень літературного походження.
Усенародною стала, наприклад,
патріотична пісня О. Косинського
«Ой у лузі червона калина»:
Ой у лузі червона калина
похилилася.
Чомусь наша славна Україна
зажурилася.
А ми тую червону калину
підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
гей-гей, розвеселимо.
Здобула загальне визнання пісня
на слова М. Вороного «О, Україно!»:
О, Україно, о люба ненько,
Тобі вірненько присягнем
Серця кров і любов —
Все тобі віддам у боротьбі.
За Україну, за її волю,
За честь, за славу, за народ!
До таких пісень можна віднести та-
Конс «Луговий гімн», «Ой з-за гори |
чорна хмара встала» невідомих ав­
торів. Бойового характеру пісні
Л. Лепкого «Ой видно село», Р. Куп-
чинського «Ми йдемо в бій». Маршові
пісні — «Гей ви, хлопці січові» (К. Тут-
ковського), «Січовий марш» («Гей, там
на горі січ іде»), «Марш січовиків»
(Гей, ізгадайте браття-вкраїнці) та ін.
Незважаючи на переслідування та
заборону за радянських часів, вони
збереглися в народі й побутують до
сьогодні.
Найновіший шар історичної пісен­
ності — пісні про боротьбу О У Н —
У П А , або повстанські пісні, що за­
кликають до боротьби за волю Ук­
раїни. Наприклад, до них належить
пісня «Триста літ минає»:
Триста літ, триста літ минає,
Як наш народ по тюрмах
страждає
На українській землі…
Ой вставай, ой вставай, народе,
Здобувай Вкраїні свободи…
Ці пісні XX ст. ще чекають на своє
дослідження.