Одна з найбільших держав се­
редньовічної Європи — Київська
Русь — виникла в IX ст. в результаті
тривалого розвитку східнослов’янсь
ких племен. Центром держави бУв
Київ. Київська Русь займала велику
територію — від Балтики й Льодов0
го океану до Чорного моря, від Волги
— до Карпат. Вона була контактно*“
зоною між Арабським Сходом 1
хідною Європою, Візантією та
динавією. Саме цим зумовлене иі
ке її входження в загальноєвропе
ку історико-культурну СПІЛЬНІСТ
Київська Русь досягла вел ^
успіхів у розвитку ремесла, т°Р .ц.
культури, ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ’^ 00
ськової справи. Особливо бур ^
розвивалася держава за часів **
482
вання Володимира Святославовича
(рік народження невідомий — помер
у Ю15 році) та Ярослава Мудрого
(978-1054 рр.). К оролі великих дер­
жав Європи вважали честю порідни­
тися з князями Київської Русі. Так,
дочки Ярослава М удрого були одру­
жені з королями Ф ранції, Угорщини,
Норвегії, Ш веції.
Розвиткові культури , ремесел, тор­
гівлі з Візантією, Західною Європою
та Сходом сп ри яло й вигідне гео­
графічне розміщ ення Києва. Висо­
ким був авторитет давньоруської
столиці. Вона мала найміцніші зв’яз­
ки з різними країнами, які укладали
з Руссю союзницькі угоди.
Прагнучи зміцнити єдність русь­
кої держави, князь Володимир
Святославович у 988 р. запрова­
див християнство й утвердив його як
державну релігію . До того часу кож­
не східнослов’янське плем ’я мало
своїх язичницьких богів, а це досить
часто призводило до незгод на релі­
гійному ґрунті. Спільна релігія ж пе- |
редбачала об’єднання (єдиний Бог —
єдиний князь — єдина держава). За­
провадження християнства помітно
вплинуло й на економічний та ку­
льтурний розвиток Київської Русі.
Воно сприяло розширенню й зміц­
ненню її зв’язків з іншими держава­
ми, піднесенню мистецтва, розвит­
кові перекладної та оригінальної
літератури.
У часи князівської доби Київ став
справжнім «містом майстрів». Швид­
кими темпами розвивалося реміс­
ництво: гончарство, ковальство, тес­
лярство, різьбярство. У пошані були
ювеліри, склодуви. Високохудожні
вироби славилися не лише в Київ­
ській Русі, а й за кордоном — у Чехії,
Польщі, Болгарії та інших державах,
куди їх вивозили іноземні купці.
Особливе місце в мистецтві Київсь­
кої держави посідали архітектура,
містобудування. У найбільших міс­
тах зводили могутні фортифікаційні
споруди, княжі палаци, багаті двори.
Проте більшість громадян жила в де­
рев’яних зрубах.
Розвивався в Київській Русі мону­
ментальний живопис — мозаїка та
фреска, техніка виконання яких ви­
магала великої майстерності.
Головною окрасою Київської Русі
були її храми. Український літопи­
сець зазначає, що на початку XI ст. їх
було 700. Велику цінність являли Де­
сятинна й Кирилівська церкви, Со­
фійський і Михайлівський собори в
Києві, Спаський собор у Чернігові.
Центром розвитку наукового жит­
тя Київської Русі став Києво-Пе­
черський монастир. Засновники мо­
настиря — Антоній та Феодосій —
зібрали під його дахом талановитих
ченців. Серед них був один з найпер­
ших лікарів України — Агапіт, який
заснував на території монастиря пер-
____________________________________ Прадавня література
483
УКРА ЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
шу лікарню. Ліками та молитвами
допомагав людям монах Даміан. Сла­
вився й монах Прохор Лободник,
який також лікував хворих. Усі вони
зараховані до лику святих.
Музика й театр також увійшли в
життя Давньоруської держави. Най-
популярнішими були такі музичні
інструменти, як флейта, труба, дуд­
ка, гуслі, барабани та інші. Музика
поділялася на церковну, світську та
військову. Музиканти та актори пе­
реходили від міста до міста, від села
до села, виконуючи музичні твори,
ставлячи спектаклі, виступаючи з
хижими звірами.