Одна з найбільших держав се
редньовічної Європи — Київська
Русь — виникла в IX ст. в результаті
тривалого розвитку східнослов’янсь
ких племен. Центром держави бУв
Київ. Київська Русь займала велику
територію — від Балтики й Льодов0
го океану до Чорного моря, від Волги
— до Карпат. Вона була контактно*“
зоною між Арабським Сходом 1
хідною Європою, Візантією та
динавією. Саме цим зумовлене иі
ке її входження в загальноєвропе
ку історико-культурну СПІЛЬНІСТ
Київська Русь досягла вел ^
успіхів у розвитку ремесла, т°Р .ц.
культури, ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ’^ 00
ськової справи. Особливо бур ^
розвивалася держава за часів **
482
вання Володимира Святославовича
(рік народження невідомий — помер
у Ю15 році) та Ярослава Мудрого
(978-1054 рр.). К оролі великих дер
жав Європи вважали честю порідни
тися з князями Київської Русі. Так,
дочки Ярослава М удрого були одру
жені з королями Ф ранції, Угорщини,
Норвегії, Ш веції.
Розвиткові культури , ремесел, тор
гівлі з Візантією, Західною Європою
та Сходом сп ри яло й вигідне гео
графічне розміщ ення Києва. Висо
ким був авторитет давньоруської
столиці. Вона мала найміцніші зв’яз
ки з різними країнами, які укладали
з Руссю союзницькі угоди.
Прагнучи зміцнити єдність русь
кої держави, князь Володимир
Святославович у 988 р. запрова
див християнство й утвердив його як
державну релігію . До того часу кож
не східнослов’янське плем ’я мало
своїх язичницьких богів, а це досить
часто призводило до незгод на релі
гійному ґрунті. Спільна релігія ж пе- |
редбачала об’єднання (єдиний Бог —
єдиний князь — єдина держава). За
провадження християнства помітно
вплинуло й на економічний та ку
льтурний розвиток Київської Русі.
Воно сприяло розширенню й зміц
ненню її зв’язків з іншими держава
ми, піднесенню мистецтва, розвит
кові перекладної та оригінальної
літератури.
У часи князівської доби Київ став
справжнім «містом майстрів». Швид
кими темпами розвивалося реміс
ництво: гончарство, ковальство, тес
лярство, різьбярство. У пошані були
ювеліри, склодуви. Високохудожні
вироби славилися не лише в Київ
ській Русі, а й за кордоном — у Чехії,
Польщі, Болгарії та інших державах,
куди їх вивозили іноземні купці.
Особливе місце в мистецтві Київсь
кої держави посідали архітектура,
містобудування. У найбільших міс
тах зводили могутні фортифікаційні
споруди, княжі палаци, багаті двори.
Проте більшість громадян жила в де
рев’яних зрубах.
Розвивався в Київській Русі мону
ментальний живопис — мозаїка та
фреска, техніка виконання яких ви
магала великої майстерності.
Головною окрасою Київської Русі
були її храми. Український літопи
сець зазначає, що на початку XI ст. їх
було 700. Велику цінність являли Де
сятинна й Кирилівська церкви, Со
фійський і Михайлівський собори в
Києві, Спаський собор у Чернігові.
Центром розвитку наукового жит
тя Київської Русі став Києво-Пе
черський монастир. Засновники мо
настиря — Антоній та Феодосій —
зібрали під його дахом талановитих
ченців. Серед них був один з найпер
ших лікарів України — Агапіт, який
заснував на території монастиря пер-
____________________________________ Прадавня література
483
УКРА ЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
шу лікарню. Ліками та молитвами
допомагав людям монах Даміан. Сла
вився й монах Прохор Лободник,
який також лікував хворих. Усі вони
зараховані до лику святих.
Музика й театр також увійшли в
життя Давньоруської держави. Най-
популярнішими були такі музичні
інструменти, як флейта, труба, дуд
ка, гуслі, барабани та інші. Музика
поділялася на церковну, світську та
військову. Музиканти та актори пе
реходили від міста до міста, від села
до села, виконуючи музичні твори,
ставлячи спектаклі, виступаючи з
хижими звірами.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Забавлянки
Наступна: Розвиток писемності та літератури