Новий довідник: Українська мова. Українська література

Перекладна література

загрузка...

З прийняттям християнства на
Українських землях поширилося
письмо, створене ченцями Кирилом і
Мефодієм.
У богослужіннях та інших церков-
аи* справах вживали церковно­
слов’янську мову — літературну мову,
Що спиралася на південнослов’янські
Діалекти й була зрозумілою східним
слов’янам. Поступово ця мова поши­
рилася не лише на релігійну, а й на
світську літературу.
Закономірно, що більшість зразків
Цієї писемної літератури мали релі­
гійний характер. Передусім у
Київській Русі перекладали окремі
частини Біблії, житія святих, про­
повіді, псалми, патерики.
Перші давньоруські книжки пи­
сані від руки на пергаменті — це
Євангеліє, Псалтир. Найстаріша збе­
режена до сьогодні книга — Остроми-
рове євангеліє (1056-1057 рр.), тро­
хи пізнішого часу «Ізборник князя
Святослава Ярославича» (1073).
Рукописних книг з тих давніх
часів дійшло мало. З X I ст. — 33, за
всі чотири століття (Х І-Х ІУ ) — 1493,
а їх було близько ста тисяч. Перепи­
сування книжок — тривала й кло­
пітка справа, бо вони були більш
мальованими, ніж писаними. Кожна
літера писалася окремо від попе­
редньої пензлем та спеціальною
фарбою. Початкову літеру сторінки
вимальовували особливо великою і
яскравою. Таке письмо називають ус­
тавом. З XIV ст. перейшли на півус­
тав, а з середини XV ст. — на скоро­
пис, що нагадує сучасне письмо. Три­
вале й трудомістке виготовлення
книжки робило її великою цінністю,
вона могла належати тільки дуже за­
можній людині, а читання вважалося
почесною й богоугодною справою.
Автор «Ізборника Святослава» (1073,
1076 рр.) наголошує на тій користі,
що її може принести читання творів:
«Добро є, братіє, почитання книжне,
паче всякому християнину: бла-
487
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
женні ті, хто всім серцем взискує йо­
го… Як окраса воїнові зброя і кораб­
лю — вітрила, і праведнику — почи­
тания книжне».
Крім перекладної церковної, побу­
тувала й світська перекладна літе­
ратура. Це збірники афоризмів
(«Бдж ола»), природничо-наукові
твори типу «III ести днев» — коментар
до біблійного сюжету про створення
світу за 6 днів, про астрономічні
дослідження небозводу. Збірник
«Фізіолог* — окремі розповіді про
рослин, тварин, каміння. «Христи­
янська топографія» — своєрідна гео­
графічна енциклопедія. У ній подано
фантастичні відомості про різні кра­
їни: Індію, Китай, про екзотичних
тварин. Автор твердив, що земля —
плоска й має вигляд Ноєвого ковчега
або Мойсеевого намету. Земля — це
висока гора, за яку заходить Сонце.
Сонце, місяць і зорі рухаються тому,
що їхніми рухами керують ангели.
З історичними подіями у візан­
тійському викладі читачі Київської
Русі могли ознайомитися за хроніка­
ми. Через жанрові ознаки хроніки
стоять на межі між історіографією та
белетристикою (художнім викладом
реальних подій), а історичний ма­
теріал є ілюстрацією для підтвер­
дження догматів і моральних засад
християнства. Значну популярність
у Київській Русі мала Хроніка Ге­
оргія Амартола (відома в дев’яти
488
списках). Його хроніка складалася з
чотирьох частин. У першій викладе­
но події від Адама та Єви аж до смерті
Олександра Македонського, у другій
ідеться про історію євреїв, у третій —
про історію Римської імперії, у чет­
вертій — Візантії.
Візантійський збірник «Бджола*
— антологія афоризмів і прислів’їв,
вибраних з Біблії (наприклад, «най-
марніша марнота — марнота все!;
марнота марнот»). Усі ці афоризми
укладені за темами — про добродійне
життя, правду, цнотливість і не­
винність, мужність, братерство,
дружбу тощо.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.