П’ятикнижжя Мойсееве. Перші
п’ять книг Біблії євреї називають То
ра, тобто Закон. У давнину це були
п’ять окремих сувоїв, що містили
божі приписи для людей. Ці настано
ви подані в коротших або довших
оповідях про створення Землі, людей
та обраний народ.
Перша книга П’ятикнижжя —
Буття — розповідає про творення
світу й людини, про розвиток
людства, про звиродіння людей і ви
нищення їх потопом, про післяпотоп-
ну цивілізацію, про найдавнішу добу
існування єврейського народу, з яким
Бог укладав угоду через пророків Ав
раама та Якова (Ізраїля).
Книга Буття відкривається знаме
нитою стародавньою поемою (міфом)
про те, як Бог створив увесь видимий
світ:
«На початку Бог створив небо та
землю. А земля ж була пуста та по
рожня, і темрява була над безоднею, і
Дух Божий ширяв над поверхнею во
ди. І сказав Бог: «Хай станеться
світло!* І сталося світло. І побачив
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Бог світло, що добре воно, — і Бог
відділив світло від темряви. І Бог на
звав світло: «День», а темряву наз
вав: «Н іч *. І був вечір, і був ранок —
день перший».
У книзі Буття є символ — Вави
лонська вежа, символ людської ци
вілізації, здатної піднестися до небес,
аж до самого Бога. Бог не схвалює та
кого наміру, змішує мови й розселяє
людей у різних землях.
Книга Буття оповідає й про початок
обраного Богом єврейського народу.
Друга книга Мойсеева — Вихід —
оповідає про вихід ізраїльтян з Єгип
ту, перехід через Червоне море, соро
калітнє ходіння пустелею, прибуття
до гори Синай, де Бог передав Мой
сееві дві дошки заповіту — знамениті
десять Заповідей (Декалог). Книга
написана в хронікально-епічному
жанрі, де виклад дійсних подій пе
реплітається з переказами легенд, що
несуть велике смислове й художньо-
композиційне навантаження.
Як і на перших сторінках Біблії,
коли Бог десятьма словами творить
світ і людину, так і тут, на вершечку
гори, захований у дим полум’я, Бог
десятьма наказами (заповідями) спря
мовує Ізраїль у світ нової цивілізації,
докорінно відмінної від цивілізації
стародавніх племен і народів.
На Синаї Ізраїль чує одкровення,
що не треба людині шукати богів у
хмарах, під землею, у морі, на сонці
чи в будь-якому явищ і природи. Не
треба творити зображень із золота чи
інших матеріалів, а вклонятися тим
зображенням і поготів. Про що дізна
ються сини Ізраїля з цих заповідей?
Про те, що в основу людського життя
Бог закладає моральний закон, керу
ючись яким людина мусить приборку
вати власну сваволю, визнавати єди
ного Бога, шанувати батьків, не вби
вати, не красти, не зраджувати, не
казати неправди, не заздрити. Невико
нання усіх заповідей викликає Божий
гнів, кара його падає на дітей, онуків і
правнуків. Божа м илість дарується
тим, хто дотримується цих заповідей.
Третя книга Мойсеева — Левит —
подає закони єврейського народу, які
передав Бог через М ойсея: про жерт
ву цілопалення (усепалення), жертви
хлібну, за гріх тощ о. Подано закон
про чисте й нечисте — таке, що
підтримує або оскверняє людину.
Книга застерігає вірних від грішних
учинків і нагадує про кари, які пада-
ють на людей за їх н і гріхи.
Четверта книга П ’ятикнижжя »
Числа — описує перебування нароДУ
Ізраїля під горою Синай, мандри пус
телею й зупинку в Кадеш і; війни, які
вів Ізраїль із сусідніми народами то
що. На початку книги перелічені всі
сини Ізраїля, здатні йти до війська-
Від цього переліку й названо книгу-
Біблія твердить, що Господь сор ^
років водив пустелею євреїв, ЯКІ
490
Прадавня література
повірили йому, і лиш е їхнім нащад
кам дав побачити Обіцяний Край,
омріяну землю. У нове життя зне
вірені прийти не мож уть — тільки
люди з безмежною вірою в Господа,
незабруднені гріхами, чисті душею й
помислами.
Остання книга П ’ятикнижжя —
Повторення закону (Второзаконня)
— тобто другий закон, що його перед
смертю Мойсей дав своєму народові.
Це одна з найзмістовніших та високо
художніх книг.
З давніх-давен уважається, що ав
тором усього П ’ятикниж жя був Мой
сей. Деякі науковці зарахували Мой-
сея до легендарно-міфічних постатей,
як Авраам, Ісаак чи Яків. Христи
янська церква, сучасні вчені-богосло-
ви переконані, що в Мойсея були
співавтори, що Мойсей у складанні
свого зведеного епосу користувався
усними переказами, легендами, опо
відями, можливо, міфами, гімнами,
а також документами. Наукова кри
тика Біблії схиляється до того, що із
середовища ізраїльтян м іг вийти
вождь, законодавець, релігійний ре
форматор. Питання ж історичності
постаті Мойсея — це питання дос
товірності всієї б іблій н ої історії.
Найприхильніші до Біблії дослідни
ки не радять тлумачити навіть істо
ричні книги Б іблії як достовірний
літопис історії людства, а тим паче
вважати Біблію за підручник історії.
Оцінка текстів Б іблії з погляду
історіїї дуже залежить від світогляд
них позицій дослідника. Учені-бого-
слови розуміють і тлумачать біблійні
тексти інакше, ніж дослідники-ма-
теріалісти, що стоять на позиціях
атеїзму.
Перші п’ять книг Біблії розповіда
ють про початок світу, виникнення
людини, початок світової історії, не
хай і поданий у формі стародавнього
міфу, поетичних переказів і легенд.
Ц і книги змалювали появу єврейсь
кого народу, на чолі якого в най
відповідальніший період стояв Мой
сей, перший священний літописець,
вождь і пророк.
Біблійна поезія існує у двох жан
рах — або як поезія лірична (Пісня
над піснями), або як поезія дидактична
(Книга Приповістей Соломонових).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Книги Старого заповіту
Наступна: Книга Приповістей Соломонових