Ми розглядаємо Б іблію як видатну
пам’ятку лю дської культури, збірку
книг, сформовану з давніх творів
літературного характеру, створених
богодарованим лю дським розумом,
який відображає загадковий зв’язок
Духа і М атерії, К осм осу і Землі,
Творця і Людини.
Українська книжна словесність за
вершує своє перше тисячоліття, по
чаток якого позначений входженням
Святого Письма в духовну й ма
теріальну культуру України-Русі. У
ХІ-ХІИ ст. християнська церква
виплекала ц ілу плеяду письмен
ників, найчастіш е безіменних ав
торів різножанрових перекладних і
оригінальних книг. Творці давніх
пам’яток — Нестор-літописець, мит
рополит Іларіон, Кирило Турівський,
Володимир Мономах та інші — несли
У своєму серці традиційну повагу до
Слова. У традиції українського пись
менства простежується незгасимий
інтерес і велика повага до Святого
Письма. Крізь усе життя проніс Та
рас Шевченко віру в Бога, виснував
ши з Біблії ідею спасіння України. У
п°езіях «Ісая. Глава 35», « І Архімед,
1 Галілей…» ми чуємо голос Шевчен
ка-пророка, який змалював своє ба
чення доконечної перспективи онов
леної землі. Т. Шевченкові належить
блискучий переклад десяти «Давидо
вих псалмів», а також ідея перекладу
українською мовою всіх чотирьох
Євангелій спільно з приятелями (про
що писав Пантелеймон Куліш ). Од
нак здійснити цей намір Шевченкові
не судилося.
Справу перекладу Біблії українсь
кою мовою здійснили Пантелеймон
Куліш та Іван Пулюй, видрукувавши
переклади чотирьох Євангелій у
Відні 1871 року. Повний переклад
Старого й Нового заповіту опубліко
вано вже після смерті П. К уліш а,
1903 року у Відні. Ряд книг для цьо
го видання переклали Іван Пулю й та
Іван Нечуй-Левицький, добре ро
зуміючи значення Святого Письма
для релігійно-культурного розвитку
народу.
Апокрифи (від грецького арокгу-
рков — таємний, прихований) — ве
лика група християнського епосу,
пов’язана із сюжетами Святого Пись
ма, житіями святих, версіями ство
рення світу тощо. Найчастіше в них
розповідається про потойбічний світ,
про страшний суд та ін. Церква не
визнає їхню істинність, до Б іблії во
ни не ввійшли. Поширеним у народі є
апокриф «Ходіння Богородиці по му
ках», сюжет якої переосмислив
П. Тичина («Скорбна М ати »), а
___________________Прадавня література
495
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
«О б’явлення апостола Павла» стало
одним з джерел «Божественної ко
медії* Данте А ліг’єрі.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: «Притча про блудного сина»
Наступна: Оригінальна література