У Галицько-Волинському літописі
продовжено опис подій «Повісті вре-
менних літ» та Київського літопису
(до 1292 року). З нього довідуємося
про боротьбу за престол у Галичі між
князями. У літописі яскраво описано
хоробрість князя Данила та його дру­
жини в бою з татарами на річці
Калці, похід проти литовських за­
войовників. Далі йде оповідь про на­
пад Батия, подорож князя Данила в
Орду, про його відмову підкоритися
римській церкві. Також описано іс­
торію князя Володимира Волинсько­
го, сина Василька. Літописець іде­
алізує Данила (як автор Київського
літопису — Володимира Мономаха).
Данило в його зображенні — фізично
й морально досконала людина, смі­
ливий полководець, мудрий, усіма
шанований державний діяч. Володи­
мир Мономах — дещо інший тип кня­
зя: м’який вдачею, великий книж­
ник, філософ.
Мотиви з Галицько-Волинського
літопису (переказ про Євшан-зілля,
розповідь про Митусу) використовува­
ли українські письменники ХІХ-ХХ ст.,
зокрема І. Франко, М. Вороний та ін.
Пишномовність викладу, напру­
женість, драматизм опису, образ­
ність стилю, елементи фольклору —
такі основні художні особливо^
літописів.
Літописи є не лише історичними й
літературними творами, вони містять
вставні оповідання, в основі яких давні
перекази, історичні пісні, легенди.