Новий довідник: Українська мова. Українська література

Іван Вишенський

загрузка...

Іван Виш енський — <гперш ий публіцист у великім ст илі», за оцінкою /. Ф р а н ка , з а в ж д и посідат име почесне м ісц е одно­ го з <гбатьків і т ворців у к р а їн ­ с ь ко ї літ ерат ури». Усебічно освічена людина, він, я к письм ен­ ник, вивищ увався н ад інш ими 515 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА полемістами, бо мав могутній літературний хист і запал релігійного пророка. У біографії Івана Вишенського дуже багато не виясненого. Не знаємо, чи Вишенський — справжнє прізвище письменника, чи літератур­ ний псевдонім. «Іоан мніх з Вишні», — так підписував він свої твори. Тому його походжен­ ня пов’язують з містечком Судова Вишня (Львівська область). Час народження датують приблизно 1545-1550 рр. Відомо, що перебу­ вав у Луцьку й, вірогідно, в Острозі при дворі ук­ раїнського князя Василя-Костянтина Острозь­ кого, який піклувався про розвиток освіти в У к­ раїні й був поборником православ'я. У розквіті своїх фізичних і духовних сил пись­ менник здійснює далекий шлях у Грецію на Афон (або так звану Святу гору), змінює світський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. І до кінця життя вже не зрадить чернечого стану, майже сорок років він проведе на Афоні й там помре. Його писання, які він надсилатиме з чужини на батьківщину, творилися в складних обставинах посилення релігійної боротьби наприкінці XVI ст. Письменник включився в по­ леміку між православними, з одного боку, і єзуїтами та уніатами — з дру­ гого. Безпосереднім поштовхом до по­ яви численних полемічних (полеміка — дискусія з приводу якогось питан­ ня суспільного характеру) творів бу­ ла політична Люблінська унія 1569 року та Берестейська церковна унія 1596 року (унія — союз, угода, об’єднання). Основою полеміки були релігійні розходження, але учасники її у своїх творах порушували й важ­ ливі суспільні питання. Перший значний український твір полемічної літератури «К лю ч царства небесно­ го» Герасима Смотрицького. Анти- унійна боротьба почалася в травні 1596 року маніфестом князя К. Ост­ розького проти єпископів-уніатів. Невдовзі відбувся розкол українсько­ го суспільства навпіл: Берестейський уніатський собор і православний си­ нод прокляли один одного: прийняли унію зразу майже самі єпископи- змовники. Чи була унія добром, чи злом, писав історик С . Рудницький, залишиться «спірним , доки като­ лики католиками, а православні православними ». Проте той факт, що унія, новоутво­ рена греко-католицька конфесія, уп­ родовж наступних століть за неспри- ятливих умов довела рацію існуван­ ня і свою ж ивотворчу силу, У*® свідчить на її користь. У сучасній історіографії переважає думка, й° зайняти в цій полеміці об’єктивну11^ зицію завадив релігійний ф ан ати зм і1 учасників. П одії 1596 року активів вали обмін сторін полемічними 11 сланнями. У творах апологетів ПР вослав я східна церква и ви вподібнюються зганьбленій мат б л й с' що оплакує дітей своїх. Полемічне письменство, «не куче з літер атур н ого погл (Д. Чижевський), знайшло в ■ ггя 0 Р й шенському натхненного 516 Д авня літ ерат ура який зумів надати своїм писанням про релігійні незгоди непроминаль- ного значення. Відомо 17 його руко­ писів (Д. Чижевський їх знав 19). Після «Книж иці» 1958 року деякі твори І. Вишневського видрукував М. Костомаров у 1865 році. Дослід­ ники спадщини І. Вишенського від­ значають людинолюбство й грома­ дянську мужність видатного по­ леміста, який різко критикував увесь державний устрій Польщ і, особисто — короля та католицтво як агресив­ ну конфесію. «Викриваючи католи­ цизм, — пише В. Харитонов, — він користується соціальними кри­ теріями й створює нову, зовсім не бо­ гословську публіцистику. Вона поз­ начена реальним розумінням стану речей у земному, повсякденному житті й відповідає на питання, пос­ тавлені цим життям перед народом у Цілому і кожною людиною зокрема». Наприклад, діалог «Обличеніє дия­ вола...» є символічним і до певної міри автобіографічним образом «го- ляка-странника», що вбивчою логі­ кою підрядних питальних речень твердо відкидає всі спокуси диявола, навчає «простоти Ісусової», вказує Шлях духовного очищення. Надзви­ чайно цікава й емоційно насичена ха­ рактеристика вельможі з «Поради», Що містить влучні неологізми: «Єще єси кровоїд, м’ясоїд, волоїд, скотоїд, 3віроїд, свиноїд, гускоїд, птахоїд, си- тоїд, сластьоїд, маслоїд, пирогоїд; єще єси периноспал, м ’якоспал, по- душкоспал; єще єси тілоугодник; єще єси тілолюбитель; єще єси кров- прагнитель, єще єси перцолюбець, шафранолюбець, імбиролюбець, кминолюбець, цукролюбець... »

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.