Письменник, ректор Києво-Моги-
лянської колегії, релігійний діяч, ме­
ценат, одна з центральних постатей у
суспільно-культурному житті Ук­
раїни II половини X V II ст.
У Чернігові Лазар Баранович мав
велику друкарню, видавав і поширю­
вав чимало книжок, тут сформувало­
ся перше українське мистецько-літе-
ратурне об’єднання. Паралельно в ті
ж часи в Києві навколо Печерської
друкарні виникло ще одне об’єднан­
ня письменників. І чернігівці, і кия­
ни — це перше покоління барокових
діячів української культури, позбав­
лених комплексу національної не­
повноцінності.
Літературна школа Барановича бу­
ла об’єднанням митців, які прагнули
До синтезу церкви й мистецтва.
Лазар Баранович — автор бо­
гословських проповідей, трактатів,
Духовних і світських поезій. Його
творчість як проповідника реалізу­
валася у двох книгах проповідей
«Меч духовний» і «Труби словес
проповідних», написаних церков­
нослов’янською з домішками по­
льської, латинської та староукраїн­
ської мов.
Основу творчості Лазаря Баранови­
ча становлять польськомовні пое­
тичні збірки: «Житія святих» (1670),
«Аполлон християнський» (1670),
«Аполлонова лютня» (1671), «Книга
смерті» (1676), «П ’ять нот» (1680),
«У вінок Матері Божої» (1680) та ін.,
де є вірші духовні та світські. Ду­
ховні вірші присвячені уславленню
Бога, пресвятої Діви, апостолів, про­
років, ангелів, святих. Фактично во­
ни були продовженням проповідно-
полемічної практики теолога. Здо­
бутком поета можна вважати світські
вірші, у яких він торкався різних су­
часних йому проблем: про любов до
ближнього, милосердя, викриття по­
років і вад тодішнього суспільства —
паразитизму, пияцтва, лінивості,
хвалькуватості, прагнення до роз­
кошів. Засвідчені в його поезії й
пейзажні замальовки, які супрово­
джуються філософськими роздумами
про людину, світ і місце людини в
ньому. У поезії Лазар Баранович
висловлював свої громадсько-полі­
тичні погляди: патріотизм, біль за
руїну, за пасивність народу та нарос­
тання міжусобних чвар, негативне
ставлення до унії.
Його політичний ідеал — авто­
номія України в складі Росії. Як по-
ет-громадянин, він закликав до
національного єднання:
519
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Боже, дай людям святу, живу
згоду
і по негоді дай нам погоду.
На Україні постійно гинуть.
Вкраїна — це море.
Воно червоне. Хто сам — потоне,
в гурті — переборе.