Новий довідник: Українська мова. Українська література

Маркіян Шашкевич 1811-1843 рр.

загрузка...

У з а х ід н о у кр а їн с ь к о м у н а ц іо ­
нальному в ід р о д ж е н н і н ай п ер ­
ша роль нал еж и т ь М. Ш аш кеви-
чу. Вся його діяльніст ь б ул а
спрямована н а т е, щ об захід н а
гілка наш ого наро ду відчула с е ­
бе органічною сист ем ою у к ­
р аїн сь ко ї нації. Просвіт ницька
діяльність письм енн и ка, гро­
мадського і культ урного діяча
була спрямована на т е, щ об б а ­
чити рідний кр ай на високост і
європейської культ ури у рівно­
правному ко л і інш их народів.
Маркіян Шашкевич народився 6 грудня 1811
°КУ в с. Підлисся, тепер Золочівського р-ну
В|вськоі області в сім’ї священика.
1829 року навчався у Львівській духовній
с®мін
Уніві
аРи, одночасно був слухачем Львівського
ерситету.
На 18 33 -1 8 3 4
Уська
рр. припадає створення гуртка
трійця», у якому провідна роль нале-
’ Молодому Шашкевичеві.
1837 року з’явився альманах «Русалка
Дністровая».
Помер зачинатель нової української літера­
тури в Галичині 7 червня 1843 року в с. Но-
восілках на Львівщині.
У поетичній спадщині М. Шашке-
вича виділяють три тематичні групи:
громадянську, історичну й інтимну
лірику.
Громадянська лірика Шашкевича
органічно пов’язана з суспільно-
просвітительською діяльністю «Р у ­
ської трійці». У ранньому вірші
«Слово до чтителей руського язика»
звучить пристрасний заклик грома­
дянина до своїх однодумців:
Разом, разом, хто сил має,
Гоніть з Русі мраки тьмяні,
Зависть най нас не спиняє,
Разом к світлу, други жваві!
Громадянські мотиви у віршах
М. Шашкевича «ОНаливайку», «Хме­
льницького обступлення Львова»,
«Болеслав Кривоустий під Галичем,
1139», написаних у 1833—1834 рр.
про героїчне минуле народу, природно
поєднуються з мотивами патріотич­
ними. В основу поезії «О Наливайку»
покладено конкретний історичний
епізод бою повстанців, очолених Се-
верином Наливайком під Білою Церк­
вою та урочищем Гострий Камінь у
квітні 1596 року. Цей бій склався для
козаків нещасливо, однак і шляхта,
що зазнала значних утрат, не змогла
переслідувати повстанців.
543
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Вірш був створений під впливом
народних пісень про козаків. Виступ
ляхів асоціюється з «димовами», що
«густо закурили*, з мрякою, тумана­
ми. Козацький же полк готується до
бою на світанку, під повстанцями не­
терпляче «коні заграли». Наливайко
закликає своїх «молодців» до боротьби
«за свободу». Сама битва змальована
в суворих епічних тонах барвами, що
нагадують картини «Слова про Ігорів
похід*, звучання українських народ­
них дум. Жорстокість, нещадність
бою відтінюється фольклорною фігу­
рою синтаксичного паралелізму:
Гей, на степу густа трава,
Степом вітер віє,
Не по однім козаку
Стара неня мліє.
Гей, на степу сивий туман,
Кургани курились,
Не по однім козаченьку
Вдовиці лишились.
Гіркота поразки проймає весь твір,
і все ж завершується він оптимістич­
но: з дніпровських порогів підніма­
ється нова хвиля народного гніву
проти «вражих ляхів*, «плине чай-
ків триста*.
Типово романтичний сюжет роз­
робляється в баладі «Погоня», яка й
темою, й образністю генетично пов’я­
зана з фольклорними творами такого
жанру. Ідеться тут про погоню коза­
ка за татарином, який викрав його
сестру, про загибель дівчини від руки
напасника й тугу героя. Поховавши
сестру в рідному садочку, посадивши
на могилі руту й калину, козак зали­
шає домівку й відходить «на Украй-
ноньку степами блукати». Ця балада
типологічно близька до баладної
творчості східноукраїнських роман­
тиків (Левка Боровиковського, Амв-
росія Метлинського).
М. Шашкевич приніс своєю пое­
зією в західноукраїнську словесність
інтимно-особистісну лірику з вираз­
но виявленою медитативною ос­
новою, що дає підстави поставити її в
один ряд з творчістю В. Забіли,
М. Петренка, О. Афанасьєва-Чуж-
бинського.
Вірш «Руська молитва» доносить
душевний біль поета, викликаний
національною байдужістю тих, хто
відцурався від мови свого народу:
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила:
Чому ж ця мова єй немила?
Чом нею встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?..
Ліричні вірші «Туга за милою».
«До милої», «Думка», «Розлука» на-
гадують народні пісні і є, власне,
зразками літературної пісні. Ліри
ний герой поезії «Туга за милою»,
виявляючи свої духовні переживай’
ня, звертається із запитаннями Д°
вітру про те, як почуває себе кохан°’
висловлює свій смуток, прагне <,соК° Нова літ ерат ура оМ з л е т іт и , тяжку тугу і з серденька їй милій розбити». У «Русалці Дністровій» був на­ друкований вірш М . Шашкевича «Веснівка», який високо оцінив Л, Максимович, наголосивши, що галицька поезія почала оновлюва­ тися. Вірш побудовано у формі діалогу між першою квіткою весни Та її матір’ю — ранньою весною. «Цвітка дрібная» благає неню дати їй долю, допомогти розквітнути, скрасити луг, пригорнути «весь світ до себе». Весна ж застерігає свою доню не поспішати, бо ще можуть засвистіти холодні вітри й удари­ ти морози, і тоді «краса змарніє, легко зчорніє, голівоньку склониш, листоньки зрониш». Метафорич­ ність, алегоричність цього твору можна проектувати й на громадське, 1 на особисте життя як автора, так і кожної людини. Про різнобічність просвітительсь- Ких інтересів Шашкевича свідчить і ВпоРядкована ним у 1836 році «Чи- Танка Для діточок в народних учили- Чах Руських». М. Шашкевич пропонував юним ачам коротенькі оповідки на мо- ЬНо*етичні теми, тобто прагнув овувати їх у процесі навчання. ЧемаНК&* вп°РЯДКована Шашкеви- Руч' ЄЛ&’ за **ого висловом, «дітей за під! ^ В*Д сучасності до майбутнього, Хати у широкий світ».

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.