Жанр переспіву з Біблії. Подра­
жаніє — один з улюблених жанрів
поета. «Давидові псалми» (1847) бу­
ли першим Шевченковим переспівом
біблійних текстів. Шел я заслання по­
ет кілька разів звертався до цього
жанру («Подражаніє Іезекіїлю»,
«Осія. Глава X IV * ).
Поезія «Ісая. Глава 35* є гімном
вільній людині на вільній землі, вона
повністю присвячена темі щастя на­
роду, що дочекався волі.
Порівнюючи образну систему 35
розділу книги пророка Ісаї «Блажен­
ство божого народу по муках* з «Под-
ражанієм* Шевченка, спостерігаємо,
що митець використав у своїй поезії
майже всі опорні образні моменти
біблійного тексту:
• «розплющаться очі сліпим і відчи­
няться вуха глухим»;
• «буде скакати кривий, мов олень»;
• «буде співати безмовний язик *;
• «води в пустині заб’ють джерелом,
і потоки в степу! І місце сухе стане
ставом, а спрагненний край
збірником вод джерельних».
Окрім того, автор уніс у поетичний
текст кілька нових образів, які пев
ною мірою наблизили зображуван
картину до Шевченкового часу, &к-
тивізували її смисл.
Шевченко фактично не відступає
від композиції біблійного тексту, а
повторює його смислову структуру
Спочатку йде загальна картина пус-
телі, що поступово розквітає:
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле не повитая
Квітчастим злаком!
Пустеля зазеленіла, укрилася кві­
тами — з’явився зелений рай. На
цьому тлі по-весняному розквітлої
природи до людей приходить довго­
ждане звільнення:
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!
Шевченко намагається залишити у
своєму переспіві якомога більше об­
разно-смислових моментів з першо­
джерела. І якщо автор додає свої об­
разні штрихи, то вони наповнюють
твір характерним Шевченковим пое­
тичним змістом. Вони органічно поєд­
нуються із суто біблійними мотивами:
Тоді, як, Господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
568
Незрячі прозрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнують.
Німим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода,
І дебрь-пустиня неполита,
Зцілющою водою вмита
Прокинеться…
Категорія Правди, Найвищої спра­
в ед л и в о ст і — це категорія і з Шевчен-
кового поетичного світу.
Біблійні образи є найвищою мірою
художніми, і поет прагне їх макси­
мально зберегти. Проте в його поезії
на берегах річок та озер ростуть не
тростини й папірус, а гаї. Цей штрих
«натякає», що йдеться про майбутнє
звільнення не так ізраїльського, як
українського народу.