Ліро-епічна філософська поема, у
якій на матеріалі біблійної образ­
ності осмислено найактуальніш і
проблеми людського буття.
Поема стала заключним акордом на­
скрізної для творчості поета теми ма­
теринства, особливо материнства
зганьбленого, зневаженого, тобто те­
ми матері-покритки, яку поет зобра­
зив у різних ситуаціях, пережитих
різними жіночими характерами. Якщо
Катерина, Сліпа, М арина, Титарівна
не змогли подолати трагізму власної
ситуації, то вже наймичка Ганна за­
ради того, щоб її син ж ив достойним
людським ж иттям, зрікається влас­
ного імені, материнських прав. Відь­
ма, розплатившись бож евіллям за
жадобу помсти над паном-кривдни-
ком, морально одужує в праведному
служінні односельцям. Поет найви­
ще підносить матерів-страдниць, чиє
життя є втіленням високої та всео­
сяжної любові до людей, проголоше­
ної християнством: на цей ш лях стає
мати неофіта Алкіда після його муче­
ницької смерті; втіленням жертовно­
го материнства й високої духовності є
Марія, Матір Божа.
Основним джерелом для сюжету
поеми стала євангельська оповідь про
Марію, Йосипа та Ісуса. Події єванге­
льської історії поет поставив «на чис­
то людському ґрунті» (І. Ф ранко).
Образ Марії є центральним у роз­
гортанні подій: її доля, м рії, зустріч з
апостолом, зам іж ж я, народж ення
Сина, втеча до Єгипту, повернення,
перші роки ж иття в Назареті й вихо­
вання Сина, тобто саме ті події, які
найповніше розкриваю ть м атерин­
ство Марії, віддану любов до Сина,
навчання його добра — ті риси й
учинки, без яких її Син не виріс би в
Боголюдину.
На переконання поета, висловлене і
в поетичних, і в прозових творах, уза­
галі саме мати — головна вихова­
телька й навчителька добра й любові
до людей — це її роль у суспільстві.
І Марію зображено такою ідеаль­
ною матір’ю, причому м атір’ю стра-
____________________Нова література
569
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
жденною-покриткою, яку Йосип, по-
батьківськи люблячи свою наймич­
ку. врятував від побиття камінням,
одружившись із нею. Шевченко ма­
лює високу шляхетність, порядність
і надійність Йосипа, який рятує жит­
тя Марії та її Синові. Це типово
український сільський дід-тесляр
і бондар, з характерними рисами
зовнішності. У зображенні постатей і
буднів святої родини загальнолюдсь­
кий ідеал за традицією світового мис­
тецтва набув суто національної фор­
ми вияву.
По-своєму реконструювавши сю­
жет, український поет подав Марію
продовжувачкою місії Христа: розі­
п’ята фарисеями за ширення «прав­
ди божої», вона вже встає на землі,
щоб стереглися «фараони».
Поема «Марія» говорить про Шев­
ченка як про «філософа, носія оста­
точної правди, відважного експери­
ментатора з мовою, поетичними обра­
зами, стилем* (Ю. Шевельов).