Земний світ для Тараса Шевченка
— це світ «Широкий та веселий, яс­
ний та глибокий». І такий світ не­
можливий без кохання.
Шевченко кохав і був коханим,
мав свій ідеал жінки. Інтимний світ
поета — цілий океан, розлитий у йо­
го баладах, віршах, ліро-епічних
поемах.
Уже в ранніх баладах Шевчец
оспівав таке кохання, над яким йев°
ладна навіть смерть. Усе життя пое?
згадував своє перше кохання, Оксан
Коваленко, «чужу чорнобриву*, Зг
дував своє щ астя від того, «як поба­
чить диво — твою красоту».
Самобутність любовних вірцщ
Кобзаря — передусім в оспівуванні
дівочої цнотливості, високої мораль­
ності. Лірична героїня вірша «За.
цвіла в долині» на щебет пташечки
вийшла з хати, а назустріч — «козак
молоденький». Кохання козака й дів­
чини таке ж чисте й незаймане, як
білий цвіт калини. Розквітле перше
кохання цих двох молодих людей
підкреслює образ квітучої калини,
чистоту кохання — біла світлиця,
біла хата, красу першого почуття —
пісня, яку вони вдвох виконують, а
їхню фізичну незайманість — невин­
ний поцілунок. Тому логічним є ри­
торичне запитання автора наприкін­
ці поезії: «Якого ж ми раю у Бога бла­
гаєм? »Без кохання людина не може
повноцінно жити, без кохання «літа
тії молодії марно пронеслись», без
кохання «не ж ивем, а тільки ходим
та згадуєм тії годи, я к жили колись* ■
Поезія «У широкую долину» побу­
дована у формі спогадів молодої па­
ри, яку розлучила доля. Три сходин
ки цієї долі: «снилось — говори
лось», «не побрались» — «помарніл
обоє». І як наслідок: «Не живем,
Нова література
тільки ходим». Л іричний герой су-
мує за втраченим коханням .
Поезія «Не тополю високую» побу­
дована за принципом худож нього па­
ралелізму. Висока одинока тополя —
струнка самотня дівчина; вітри ш м а­
тують тополю — доля кривдить чор­
нобриву, народж ену для любові
дівчину. Та судилося їй увесь вік
продівувати. Поет розум іє, що без
милого страшна ж іноча доля:
Ой мамо,
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись.
Серед віршів Тараса Ш евченка про
кохання особливе місце займаю ть ав­
тобіографічні: «Г. 3 .» , «І станом
гнучким, і красою», «Ми в купочці
колись росли».