Дві життєві п озиц ії з ’ясовує Глібов
в образах Ц у ц и к а — запанілого в
панських покоях, і Б ровка — сум лін
ного вартового господарського добра.
Неприйнятним д ля автора є підла
бузницьке прислуж ництво, як е при
нижує людську гідність. Ц уцикові
добре ж иветься, бо він «на задніх
лапках» вміє по-вченому служ ити.
Автор протестує й проти пасивного,
безправного м овчання українського
простолюду й інтелігенції:
Бровко мовчить, і я мовчу
Води не сколочу…
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: «Ведмідь-пасічник»
Наступна: «Мірошник»