Новий довідник: Українська мова. Українська література

«Кармелюк»

загрузка...

Історична повість-казка. Ж ан р цей
започаткувала в українській л ітер а­
турі Марко Вовчок.
Історична та ф ольклорна основа.
Устим Кармелюк (1787-1835) — л е­
гендарний народний месник, що діяв
на початку XIX ст. на П оділлі. Н аро­
дився він у сім ’ї кріп ака, але вихову­
вався й навчався за кордоном разом з
синами поміщ ика. Коли ж повернув­
ся в панський двір, покірним к р іп а­
ком бути більше не зміг. За «бунтар­
ство» його віддають у солдати, він
577
шщ ШЯШ НИ
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
тікає і разом з іншими селянами ор­
ганізовує загін повстанців. 23 роки
очолював Кармелюк антикріпосни­
цький рух на Поділлі. Проти нього
діяли загони жандармів, потім війсь­
ко. Чотири рази ловили месника й за­
суджували до каторжних робіт,
стільки ж разів він тікав. І лише
підступно, із засідки, шляхтичі вби­
ли хороброго борця за волю. Народ
створив чимало легенд про свого
відважного лицаря, у яких наділяє
його винятковими рисами, гіпер­
болізуючи силу, мужність, винахід­
ливість. У фольклорних творах Кар­
мелюк став безсмертним. Широко
відома історична пісня про Кармелю-
ка «За Сибіром сонце сходить», яку
використала письменниця у своєму
творі.
У казці Марка Вовчка, створеній за
народними переказами, Кармелюк
теж лишається жити.
Сюжетну лінію Марко Вовчок ви­
будовує поєднанням повстанської
діяльності Кармелкжа та його осо­
бистого життя. Якось Кармель зуст­
рів молоду дівчину та й закохався в
неї, незабаром Устим з Марусиною
побралися. У подружньому житті
Кармелюк був щасливий: «жили во­
ни, як риба з водою», але не міг він
тішитися щастям, коли стільки
«людського лиха й вбожества». На­
родний месник словами пісні так роз­
повідає про себе:
Зовуть мене розбійником
Кажуть, що вбиваю,
Я ж нікого не вбиваю,
Бо сам душу маю!
Якщо візьму в багатого,
Я вбогому даю,
І, так гроші розділивши,
Я гріха не маю.
Маю жінку, маю діти —
Коли ж я їх бачу?
Як згадаю про їх лихо,
Може, й сам я плачу.
Заклик закутого в кайдани Карме­
ля сподіватися на ліпші часи —
кульмінація твору. Розв’язка твору
відповідає ідеальним уявленням на­
роду про свого романтичного героя:
«Востаннє бачили люди молодицю з
дівчинкою тоді, як востаннє чутка,
було, розбіглася, що Кармелюк ви­
зволивсь, повернувшись — чутка та
пропала, й ані Кармелюка, ані дружи­
ни його, ані дитини вже не знайшли
повік».

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.