Новий довідник: Українська мова. Українська література

Олександр Кониський 1836-1900 рр.

загрузка...

Письменник (поет і прозаїк), педа­
гог, журналіст, громадський діяч.
Член полтавської та київської гро­
мад, автор підручників «Українські
прописі» (1862), «Арифметика, або
Щотниця» (1863), «Перша грамати­
ка, або читання» (1883). О. Конись­
кий — палкий оборонець української
культури, відстоював вивчення ук­
раїнської мови в школах, виступав за
скасування Валуєвського циркуляра
та Емського указу про заборону
української мови, за що був звину­
вачений та ув’язнений 1885 року на
16 місяців.
Стаття О. Кониського «Українсь­
кий націоналізм» (1875), у якій фак­
тично вперше зроблено спробу дати
теоретичне обґрунтування українсь­
кого націоналізму й висловлено
міркування про стан української
нації, культури та мови в умовах
колоніального гніту і тотальної ру­
сифікації, як відзначає Н. Скоро­
багатько, ще й понині, більше ніж
120 літ лежить в архівах наукових
бібліотек.
587
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Політичне життя України, літера­
турний процес, полеміка навколо ук­
раїнських національних проблем дава­
ли письменнику матеріал для ху­
дожньої творчості. Його працьовитість
порівнювали з працьовитістю П. Ку-
ліша й Б. Грінченка. «Таких діячів
надто потрібно буває на світанні на­
ціонального життя», — писав С. Єфре-
мов. За життя поета вийшла збірка по­
езій «Порвані струни» (Житомир,
1886), куди ввійшли 34 поезії. Друга
збірка під назвою «Вибір поем Олекса­
ндра Кониського» вийшла у Львові
1901 року (після смерті письменника).
Сюди увійшло 24 поезії. О. Кониський
написав близько 80 епічних творів
різного ясанру. Це були оповідання, на­
риси, образки, новели, спомини, поезії
в прозі, романи, повісті тощо. Най­
повніше ідеали Кониського знайшли
втілення у творах з життя інтелігенції.
Повість-хроніка «Семен Жук і його ро­
дичі», роман-хроніка «Грішники»,
оповідання «Антін Калина», «Непри­
миренна», «Сестра-жалібниця* пройня­
ті народно-просвітительськими ідеями.
У повісті «Юрій Горовенко. Хроніка
смутного часу» (1885) створено цікаві
образи колишнього кирило-мефодіїв-
ця Пучки й представника нового по­
коління, який самовіддано служить
народові й ненавидить російський дес­
потизм. Ці твори І. Франко назвав
«ідеологічними*. Юрій Горовенко є
рупором переконань самого письмен­
ника, який тяжко переживав бра^^
рального стрижня, відсутність іде
громадську незрілість сучасни і
Юрій Горовенко спочатку був «бл ІВ’
наміреним» українофілом-культурн°
ком. Але під впливом репресивних
собів (заслання, звільнення зі слу^
заборона давати приватні уроки, сув0
рий поліційний нагляд) його світогл
зазнає кардинальних змін. Письме
ник робить спробу створити позитив­
ний тип нової людини, але Юрій Гор0.
венко не зміг реалізувати себе. Він стає
жертвою «смутногочасу».
Основою повістей О. Кониського
служить не інтрига, не сюжетна ситу­
ація, а провідна ідея — залежність
людей від згубних обставин.
Заслугою О. Кониського було на­
писання біографії Т. Шевченка «Та­
рас Шевченко-Грушівський. Хроніка
його життя» (створена в 1898—1901 рр.),
яку високо оцінив І. Франко.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.