Новий довідник: Українська мова. Українська література

«Микола Джеря»

загрузка...

М икола Джеря — духовно вільна
особистість, талановитий, усебічно
обдарований парубок, уміє читати,
має прекрасний голос, грає на скрип­
ці, малює. Але кріпак від народження
і мусить відробляти панщ ину, тер­
піти утиски та наругу пана й осавули.
Джеря — волелюбна натура, прав­
дошукач, який прагне свободи й не
може примиритися з несправедли­
вістю. Конфлікт між внутріш німи
душевними прагненнями й пориван­
нями та зовнішніми обставинами
особливо гостро постає після одру­
ження з безталанною наймичкою-си-
ротою Нимидорою (Минодорою). Ми­
кола раз по раз замислюється над
тим, чому має працювати не на себе, а
на «чужих багатющих людей», і на­
магається протистояти панській сва­
волі: намовляє селян не виходити на
«згінні дні», чинить опір осавулі.
Конфлікт загострюється. Пан, знаю­
чи про бунтарську вдачу Д ж ері,
вирішує віддати його в рекрути. Ра­
зом з п’ятьма односельцями Микола
подається в мандри, лишаючи стару
неньку, дружину та дитину.
603
Опис майже чвертьстолітнього
мандрування головного героя дає
можливість письменникові відтвори­
ти життя кріпаків, бурлаків-за-
робітчан, пореформених селян протя­
гом тривалого часу. Вербівці, як і ти­
сячі інших кріпаків, поневіряються
по сахарнях, мандрують до Б еса­
рабії, наймитують на рибних промис­
лах Дністровського лиману. Пан
Бжозовський усі ці роки переслідує
втікачів, щоб повернути їх та помсти-
тися за наругу. Та надходить «опо­
вістка про визволення селян од пан­
щини*, і Джеря повертається до
рідної Вербівки, старий, сивий, але
«сміливий і гордовитий». Він так і не
зазнав щастя, прагнучи волі, утратив
матір і дружину, призвичаївся зали­
вати горе в шинку. «Марно пере­
горіло й перетліло моє життя, — го­
ворить він, — і тепер зостався тільки
попіл…*. Проте бунтарський дух бе­
ре гору, і старий Джеря знову шукає
правди, бореться з новим злом, що
постало після скасування кріпацтва.
Майстер широких узагальнень,
Іван Нечуй-Левицький, подаючи іс­
торію поневірянь селянина-втікача,
створює «своєрідну енциклопедію
кріпосницької системи*. Повість,
написана 1876 року, має яскраву ан­
тикріпосницьку спрямованість. Зма­
лювавши покріпачену Україну, пись­
менник висвітлює ряд гострих
соціальних проблем пореформеної
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА______ _____
доби. Найстрашнішою бідою селян
лишаються беззем елля та злидні
Пан наділяє колиш ніх кріпаків неро-
дючим Грунтом, відбирає ліс, у якому
споконвіку були садки та пасіки
вербівців. Те саме відбувається й по
інших селах. Громада намагається
обстоювати свою правоту перед миро­
вим посередником, Д ж ерю , як бунта­
ря, саджають у «тюрму на висідку».
«От тобі й воля!.. І нащ о було повер­
татися у цей проклятий край! Будь
він тричі проклят од Бога і од лю­
дей!» — говорить старий бурлака.
Розв’язка повісті оптимістична:
«повірочна комісія», розібравши ді­
ло вербівських селян, наказує на­
ділити їх кращою землею, повернути
їм садки; багатого волосного голову,
що кривдив селян, переобрано. Жит­
тя триває. Закінчується повість ма­
льовничою, майже ідилічною карти­
ною: Джеря, сидячи на пасіці, роз­
повідає онукам про «далекий край,
про Чорне море, про лиман», а дітла­
хи уважно слухають розповідь, мов
якусь предивну казку. Можливо, у
їхніх душах проростуть волелюбні
духовні паростки, посіяні старим
Джерею.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.