Брати П ан ас М ирний т а Іван
Рудченко — авт ори перш ого в
українській л іт е р а т ур і соціаль­
но-психологічного р о м а н у , у
якому, за в и зн ач е н н я м Ів ан а
Ф ранка, « зм ал ь о в ан о м а й ж е
столітню іст орію українського
села».
Панас Рудченко народився 13 травня 1849
року в сім’ї бухгалтера повітової скарбниці в
Миргороді на Полтавщині. У цій родині з діда-
прадіда шанували українські звичаї, мову, хрис­
тиянську мораль. На ф ормування світогляду
Панаса істотно вплинув старший брат — Іван
Рудченко. Панас ішов стеж кою , протореною
Іваном. Він, як і брат, навчався в парафіяльній
школі й трикласному повітовому училищі, яке
закінчив з «Похвальним листом». Не маючи
можливості навчатися в гім назії та університеті,
навчався самостійно. Чиновницька служба
П’ Рудченка почалася з 14 років і тривала до ос­
таннього дня життя. Від канцеляриста в Пиря-
тинському повітовому суді він дослужився до
високого чину дійсного статського радника, на­
чальника першого відділу казенної палати в
Полтаві.
З 1871 року Рудченко живе в Полтаві, працює
6 губернській скарбниці. Сумлінне виконання
обов’язків забирало 12—14 годин на добу, ли­
шаючи для літературної праці нічні години. Про­
те 1872—1875 рр. виявилися найпліднішими в
його творчості. Свої перші літературні спроби —
вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»
письменник опублікував у львівському часописі
«Правда» під псевдонімом Опанас Мирний.
Схвальні відгуки на оповідання надихнули його
на подальшу творчу діяльність. З 1873 року він
співпрацює з відділом Географічного товарист­
ва, провадить етнографічні пошуки. Пересліду­
вання, обшуки, арешти та допити 1875 року не
оминули й П. Рудченка, але, на щастя, не позна­
чилися на його службовій кар’єрі. Як відгук на
політичні репресії з’явилася повість «Лихі лю­
ди». Того ж року завершено роботу над рома­
ном «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Останні роки життя виявилися надзвичайно
важкими для Панаса Мирного: несприйняття ре­
волюції 1917 року, загибель двох синів, голод,
холод, хвороби — усе це підірвало здоров’я
письменника, проте він, як і раніше, переймаєть­
ся розвитком національної культури; до остан­
нього дня ходить на службу, не кидає літератур­
ної та громадської праці. Помер письменник 28
січня 1920 року.
В українському літературному
процесі кінця XIX — початку XX ст.
Панас Мирний посідає одне з чільних
місць як видатний письменник-ре-
аліст, автор першого психологічного
роману.
Його літературний доробок містить
віршовані, драматичні, прозові твори
та переклади. Дебютний вірш «Ук­
раїна», як і решта (кілька десятків)
поезій не відзначалися ані оригі­
нальністю думки, ані досконалістю
версифікації, ані свіжістю образів.
609
М ирний’поет лише сліпо та досить
незграбно наслідував Т. Шевченка.
Проте мотиви любові до рідного
краю , бажання боротися за волю,
правду та віру народну, що вперше
прозвучали у вірші «Україна», стали
визначальними для всієї творчості
письменника.
Зображення життя й праці, мрій і
сподівань селян — улювлгна тема
Мирного-прозаїка («Хіба ревуть во­
ли, як ясла повні?», «Повія»). Уда­
вався він і до висвітлення життя
інших верств населення — різночин­
ної інтелігенції пореформеної доби,
розмежування в її середовищі («Лихі
люди»). Проте, на відміну від Івана
Нечул-Левицького, письменник не
обмежився розкриттям соціальних
конфліктів і тенденцій, об’єктом ува­
ги для нього стала насамперед люди­
на а її неповторним, суб’єктивним
сприйняттям світу, зі своїми пережи­
ваннями та почуттями. Брати Руд-
ченки вперше в українській літера­
турі досліджують внутрішній світ
героя, його психічний стан. Найяск­
равіше це виявилося в соціально-пси­
хологічному романі «Хіба ревуть
воли, як ясла повні?»