Новий довідник: Українська мова. Українська література

Михайло Коцюбинський 1864-1913 рр.

загрузка...

У манері Коцюбинського є дещо,
«що нагадує акварельні малюн­
ки своєю лагідністю, про­
зорістю, масою повітря, що
жахт ит ь і міниться перед ва­
ми, передає найтоншірухи, згу-
ки йпочування».
С. Єфремов
Михайло Михайлович Коцюбинський наро­
дився 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї
дрібного урядовця. Навчався в Барській почат­
ковій школі та Шаргородському духовному учи­
лищі. Спробував свої сили в літературі рано.
З перших його спроб як прозаїка до нас дійшли
оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє
світ, а невченіє тьма» (1884), «Дядько та тіт­
ка» (1885). Друкуватися Коцюбинський почав
1890 року, у львівському дитячому журналі
«Дзвінок» побачив світ його вірш «Наша хатка».
Роки перебування Коцюбинського на уря­
довій службі в Молдавії і Криму дали життєвий
матеріал для численних творів: «Для загального
добра» (1895), «Дорогою ціною» (1901), «На
камені» (1902) тощо. Після повернення з подо­
рожі до країн Центральної та Західної Європи
(1905 року) Коцюбинський бере активну участь
у громадських акціях. Його обрано головою
чернігівської організації «Просвіта». Під час
поїздок на острів Капрі (куди тричі письменник
661
УКРА ЧСШ ЛІТЕРАТУРА
прмїяеджав на лікування) часто зустрічався з
Горькнм, узимку 1911—1912 рр. навіть жив у
нього і написав там «Коні не винні* та «Подару­
нок на іменини». Після повернення з Карпат
1912 року письменник кілька місяців провів \
Києві в клініці професора Образцова, проте ме­
дицина виявилася безсилою. Помер письменник
ка 49 році життя 25 квітня 1913 року. Поховано
його в Чернігові на Болдиній горі, у гаю Троїць­
кого монастиря.
Михайло Коцюбинський, почина­
ючи літературну діяльність, випробо­
вував свої творчі сили в поезії, пере­
кладах. нарисах, та справжнім покли­
канням митця стала художня проза.
Його перші твори написані в мане­
рі письменників-сімдесятників — Не-
чуя-Левицького та Панаса Мирного.
Невдовзі під впливом модерних
західноєвропейських авторів він
змінює творчу манеру, використову­
ючи у свої оповіданнях імпресіоніс­
тичні засоби: розлогі описи замінює
нотуванням вражень героя, що часом
пливуть ніби за випадковими асоціа­
ціями; заглиблюється у внутрішній
світ людини; розкриває її характер у
процесі руху; іноді дійовою особою
виводить пейзаж.
Визначальна риса творчості пись­
менника — зосередження уваги на
психологічних колізіях. Після 1901
року провідним жанром малої прози
Коцюбинського стала соціально-пси­
хологічна новела.
Новелу М. Коцюбинського «На ка­
мені» Микола Ільницький називає
662
класичним зразком імпресіонізму
в українській літературі початку
XX ст. У ній зміна кольору моря
(«ясна блакить» — хвилі спіненого
моря, що ставали, «мов брили зеле­
нуватого скла» — «ніжна блакитна
хвиля, чиста й тепла, як перса дівчи­
ни*, вливалась у «радісний усміх мо­
ря*) виступає як супровідна мелодія
трагічної історії двох закоханих. Ко­
цюбинський назвав свій твір «аква­
реллю*, підкресливши його подіб­
ність до малярських творів. У новелі
й справді переважають живописні об­
рази. Колоритні картини моря й гір,
напівекзотична для українського чи­
тача природа постають у нашій уяві.
У цьому творі Коцюбинський звер­
нувся до теми викриття родинного
деспотизму, старих патріархальних
звичаїв, що перешкоджають розвит­
кові особистості. Вони уособлюються
в образі чогось камінного, незворуш­
ного, жорстокого: «Татарське село
здавалось грудою дикого каміння»,
«дух цих диких, ялових, голих
скель… обняв душі*. Молода татарка
Фатьма, ставши дружиною старого
різника Мемета, бо «заплатив бать­
кові більше, ніж могли дати свої па­
рубки*, намагається чинити опір
патріархальним традиціям, хатньо­
му деспотизмові. Покохавши молодо­
го наймита-данагалака Алі, вона ті­
кає з ним в гори. Та доля немилосе­
рдна до закоханих: вони заблукали и
сТали легкою здобиччю Мемета й та­
тар- Не бажаючи повертатися до чо­
ловіка, красуня Ф атьма покінчила
життя самогубством, Алі загинув під
ножем ревнивця.
Імпресіоністична манера письмен­
ника виявляється в акцентуванні на
деталях, пейзажі, що органічно по­
в’язаний з подіями; створенні психо­
логічного настрою. Водночас автор
уникає етнографічних замальовок,
майже не приділяє увагу розвиткові
взаємин Фатьми та Алі. Проте ім­
пресіоністична техніка не є для пись­
менника самоціллю . Я к правило,
враження, що він передає, слугують
розкриттю переживань і світовідчут­
тя героїв.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.