Історія написання. Повертаючись
з Італії влітку 1910 року, Михайло
Коцюбинський заїхав у карпатське
село Криворівню. Короткі відвідини
того чарівного краю з мальовничою
природою та первозданним побутом
мешканців гір не дали письменнико­
ві достатнього матеріалу для твору.
Проте бажання написати про «незви­
чайний казковий народ» — гуцулів
— не полишає його. Коцюбинський
!Ще раз відвідує гуцульський край,
вивчає звичаї, побут, фольклор його
мешканців. Враження від «чарівного
Полону» горян лягли в основу повісті
*Тіні забутих предків» (1911). На
ДУмку письменника, гуцули й у
,ХХ ст. залишилися язичниками. Ав­
тор досліджує вплив фантастичних,
міфологічних уявлень на формуван­
ня характеру головного героя та його
світосприйняття.
Початок твору простий, спокій­
ний, як і властиве казці. Уже з пер­
ших слів повісті стає відчутним фан­
тастичний елемент. Неспокійність
новонародженого Іванка мати пояс­
нює тим, що її дитину підмінили:
«Не «сокотилася» баба при злогах, не
обкурила десь хати, не засвітила
свічки, і хитра бісиця встигла обмі­
няти її дитину на своє бісеня». Так
від самого народження потрапляє
Іван у дивний світ міфологічних віру­
вань. У дорослому віці фантастичні
уявлення не зникають, вони просто
набирають інших форм, виявляють­
ся у вірі в таємничу, животворну си­
лу вогню, ворожінні та ритуальності
дій гуцулів.
У повісті химерно переплітаються
реальність і фантастичне, дійсність і
вигадка. Проте завдяки майстерності
автора читач завжди може розрізни­
ти правдиве й вигадане, що є резуль­
татом чи то багатої, чи то збудженої
уяви героїв. Так, зустріч Іванка з
Марічкою-мавкою не викликають у
нас здивування. Знаючи, що Йван
тривалий час не міг повірити в
смерть Марічки, не міг забути її, ми
цілком природно сприймаємо епізод,
коли кохана постає перед ним: він ба-
665
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
чить її, чує, розмовляє. Фантастичні
образи, виведені в повісті, покликані
не стільки окреслити романтичну
історію кохання Іванка й Марічки,
відтворити національний колорит,
скільки передати особливості духов­
ного світу героїв.
У повісті «Тіні забутих предків*
Коцюбинський виявив себе майстром
сюжету. Перша зустріч Івана й Ма­
рійки починається з конфлікту —
бійки. Рід Палійчуків ворогував з ро­
дом Гутенюків. «Хоч всі в родині
кипіли злістю й завзяттям на той ди­
явольський рід, але ніхто не міг док­
ладно розказати Іванові, звідки пі­
шла ворожнеча*. Хоч і перетнулися
дитячі долі під час бійки, та поваж­
ний, повний довір’я Марійчин рух,
яким подала дівчинка Іванові поло­
вину цукерки, назавжди приспав ту
злість і ворожнечу. Навіть смерть
старого Палійчука, що загинув у тій
січі, жила в його пам’яті не так дов­
го, як «знайомість з дівчам». Від са­
мого початку кохання Івана та
Марічки було трагічним, прирече­
ним на нещастя. «Любчику Іванку!
— питає вона.— Ци будемо в парі
усе?» І сама дає відповідь: «Ой, ні! Ве­
лику пізьму [гнів] має у серці стари-
ня наша. Не набутися нам*.
На перешкоді їхньому щастю, лю­
бові стала не ворожнеча родів, а суво­
ра, дика гірська природа. Як літував
Іван у полонині, сталася біда: «…ко­
ли брела Черемош , в зял а її [Марічку]
вода». Довго не м іг зм и ри тися з до­
лею Іван і, мабуть, так и не змирився.
Ані одруження з П алагною , ані ґаз­
дування не принесли йому душевного
спокою. Туга, ж аль за коханою стали
причиною передчасної Іванової смер­
ті. Тонкий психолог, Коцюбинський
через фантастичні образи відтворює
зміни в психічному стані Івана, як
він урешті-решт утрачає відчуття ре­
альності та починає м ари ти . Його
збуджена уява малю є ті картини, що
воліла бачити душ а — зустріч з коха­
ною, розмову. Іван р ятує Марічку-
нявку від чугайстра, та, піш овш и на
її поклик-стогін, падає в безодню.
Д іалектика ж и ття й см ерті показа­
на в останній части н і повісті «Тіні за­
бутих предків». О бряд похорону в
гуцулів сповнений ритуального, таєм­
ничого змісту. П алагна ф айно голо­
сить, хоч усім відомо, щ о вона була
невірною дружиною , та обряд вима­
гає доброго виконанн я своєї ролі. Усі
сумують і туж ать, аж от раптом у на­
товпі виникає п итанн я: «Чи не бага­
то вже суму м ала бідна душ а? » І рап­
том настрій зм іню ється: «…од порога
вже починався рух. Щ е несміливо
тупали ноги, п х ал и ся л ік т і… І ось
раптом високий ж іночий см іх гостро
розтяв важ кі покрови сум у…» Почи­
налися забави, ігри, п о ц іл у н ки , обій­
ми; а мертве обличчя усе щ е усміха­
лося загадковою усм іш кою смерті.
666
Нова література
Коцюбинський у властивій йому
імпресіоністичній манері змалював
життя, кохання і смерть Івана й Ма-
річки, передав дух гуцульського
села, вірування гуцулів, їхні язич­
ницькі звичаї та обряди.