Бурхливі зміни естетичної свідо
мості, засвідчені початком XX ст.,
формують якісно нову літературу. У
ній відокремилися дві течії, що ре
презентували тогочасне культурне
відродження: перша — виступала за
збереження національної ідентич
ності (народницька), друга — одстою-
вала рух у напрямку загальноєвро
пейських світоглядних орієнтирів
(модерністська).
Основні художні трансформації
пов’язані з українським модернізмом
— напрямком, який на новому істо
ричному витку, у перші десятиліття
XX ст., спричинив виникнення вели
кої кількості культурних і літератур
них угруповань, течій та стилів, що
окреслювали вектори мистецьких
шукань творців літератури на того
часному етапі.
У роки революції та в перші поре-
волюційні роки виникає кілька десят
ків літературних організацій: «Гарт»,
«Плуг», «Аспанфут», «Аспис»,
«Забой», «Трактор», «Жовтень»,
«Молодняк», ВУСПП, ВАПЛІТЕ,
«Авангард», «Ланка», МАРС тощо,
які групувалися переважно навколо
часописів та альманахів.
Пролеткультівство — рух лівих
сил у літературі. Виник у Росії. Тео
рію «пролетарського мистецтва», що
має виникнути на місці класичного
й обслуговувати потреби простих
711
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
людей, активно підтримали україн
ські письменники В. Еллан-Блакит-
ний, М. Хвильовий, М. Семенко,
Г. Михайличенко. Пролеткультівці
висунули гасло: «Нове пролетарське
мистецтво — це мистецтво праці».
По-справжньому масовими літера
турними організаціями виявилися
Спілка селянських письменників
«Плуг» (1922) та Спілка пролетарсь
ких письменників «Гарт» (1923).
Лідером об’єднання «Плуг» був
С. Пилипенко, ядро організації стано
вили А. Головко, Г. Епік, П. Панч,
О. Копиленко. Діяльність «Плугу»
була спрямована на зображення жит
тя українського села в усій багатома
нітності проблем, що його турбують.
До організації вступила талановита
селянська молодь, що розширила го
ризонти тематики й проблематики.
Однак форма втілення надзвичайно
багатого та цікавого матеріалу була
обмежена намаганням створити ма
сову літературу, зробити її доступ
ною всьому обширу потенційних чи
тачів. У результаті творчість «плу-
жан» згодом стала сприйматися як
наївне провінційне чтиво.
До «Гарту» — об’єднання пись
менників міста, заснованого з ініціати
ви В. Еллана-Блакитного, увійшли
М. Хвильовий, В. Сосюра, І. Досвіт
ній, І. Дніпровський, пізніше —
М. Бажан, П. Тичина та ще багато
тогочасних провідних митців. Це бу
ла своєрідна спроба об’єднати всі
культурні кола для творення україн
ської літератури не в протиборстві, а
в спільній творчості. Ця ідея закінчи
лася поразкою внаслідок нечіткості
позиції угруповання, неузгодженої
діяльності його лідерів, великої част
ки аматорів у складі «Гарту».
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.