Бурхливі зміни естетичної свідо­
мості, засвідчені початком XX ст.,
формують якісно нову літературу. У
ній відокремилися дві течії, що ре­
презентували тогочасне культурне
відродження: перша — виступала за
збереження національної ідентич­
ності (народницька), друга — одстою-
вала рух у напрямку загальноєвро­
пейських світоглядних орієнтирів
(модерністська).
Основні художні трансформації
пов’язані з українським модернізмом
— напрямком, який на новому істо­
ричному витку, у перші десятиліття
XX ст., спричинив виникнення вели­
кої кількості культурних і літератур­
них угруповань, течій та стилів, що
окреслювали вектори мистецьких
шукань творців літератури на того­
часному етапі.
У роки революції та в перші поре-
волюційні роки виникає кілька десят­
ків літературних організацій: «Гарт»,
«Плуг», «Аспанфут», «Аспис»,
«Забой», «Трактор», «Жовтень»,
«Молодняк», ВУСПП, ВАПЛІТЕ,
«Авангард», «Ланка», МАРС тощо,
які групувалися переважно навколо
часописів та альманахів.
Пролеткультівство — рух лівих
сил у літературі. Виник у Росії. Тео­
рію «пролетарського мистецтва», що
має виникнути на місці класичного
й обслуговувати потреби простих
711
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
людей, активно підтримали україн­
ські письменники В. Еллан-Блакит-
ний, М. Хвильовий, М. Семенко,
Г. Михайличенко. Пролеткультівці
висунули гасло: «Нове пролетарське
мистецтво — це мистецтво праці».
По-справжньому масовими літера­
турними організаціями виявилися
Спілка селянських письменників
«Плуг» (1922) та Спілка пролетарсь­
ких письменників «Гарт» (1923).
Лідером об’єднання «Плуг» був
С. Пилипенко, ядро організації стано­
вили А. Головко, Г. Епік, П. Панч,
О. Копиленко. Діяльність «Плугу»
була спрямована на зображення жит­
тя українського села в усій багатома­
нітності проблем, що його турбують.
До організації вступила талановита
селянська молодь, що розширила го­
ризонти тематики й проблематики.
Однак форма втілення надзвичайно
багатого та цікавого матеріалу була
обмежена намаганням створити ма­
сову літературу, зробити її доступ­
ною всьому обширу потенційних чи­
тачів. У результаті творчість «плу-
жан» згодом стала сприйматися як
наївне провінційне чтиво.
До «Гарту» — об’єднання пись­
менників міста, заснованого з ініціати­
ви В. Еллана-Блакитного, увійшли
М. Хвильовий, В. Сосюра, І. Досвіт­
ній, І. Дніпровський, пізніше —
М. Бажан, П. Тичина та ще багато
тогочасних провідних митців. Це бу­
ла своєрідна спроба об’єднати всі
культурні кола для творення україн­
ської літератури не в протиборстві, а
в спільній творчості. Ця ідея закінчи­
лася поразкою внаслідок нечіткості
позиції угруповання, неузгодженої
діяльності його лідерів, великої част­
ки аматорів у складі «Гарту».