Професійний театр 20-30-х рр.
XX ст. розвивався за двома напря
мами, які умовно можна окреслити
як «психологічний» та «експери
ментальний». «Психологічний»
мимоволі асоціювався з театром
імені І. Франка, керованим Гнатом
Юрою, а «експериментальний» — з
театром «Березіль», який очолював
Лесь Курбас.
Лесь Курбас намагався
створити так званий «театр дії»,
який, на відміну від «психологічно
го» театру, спирався на активну по
зицію глядача. Це мав бути театр, що
втілює на сцені найскладніші твори з
усесвітньої драматичної творчості.
Крім того, Л. Курбас намагався пере
дати засобами театрального мистец
тва трагізм нового життя та націона
льні прагнення українського народу.
Період 20-30-х рр. XX ст. харак
теризувався наявністю надзвичайно
гострих дискусій у сфері драматургії,
що мали не так естетичний, як
політичний характер.
Отже, драматургія черпала дуже
багато з драматичної творчості Лесі
Українки, Володимира Винничен-
ка, Олександра Олеся, вона також
брала чимало від театру українсько
го модерну та західноєвропейських
новітніх театральних тенденцій. Її
представляє творчість Миколи Кулі-
ша, Івана Дніпровського, Якова Ма
монтова, Дмитра Бедзика.
Найяскравішою постаттю епохи
можна вважати Миколу Кулі-
ш а (1892-1937), який увійшов у іс
торію літератури як найвидатніший
драматург-новатор, основоположник
новітньої драматургії. Його творчий
шлях позначено численними драма
тичними шедеврами («Патетична со
ната», «Народний Малахій», «Мина
Мазало», «Маклена Граса»). Саме
715
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
Куліш виступив проти засилля мало*
художньої та ідейно збідненої п’єси-
агітки, яку продукували тогочасні
драматурги. Творчість митця стала
новаторською та багатоплановою.
Тематика його творів надзвичайно
різноманітна. Драматургові вдалося
створити непересічну драму про ук
раїнське село «97», у якій уперше
на повен голос прозвучала тема голо
ду в пореволюційній Україні й опо
середковано названо його винуват
ців. Трагікомедію «Мина Мазайло»
побудовано на мандрівному сюжеті,
вона описує життя українського
міщанина, який свято вірить, що
зміна прізвища принесе йому омрія
не щастя. Категорії національного й
загальнолюдського переосмислено в
«Народному Малахії» та «Патетич
ній сонаті*. Постають у трагічному
протистоянні одвічні протиборні
сили — Людина та Суспільство
(п’єса «Маклена Граса»).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Виникнення терміну «соціалістичний реалізм»
Наступна: «Празька літературна група»